Ніколаєнко Микола Мефодійович — Енциклопедія Сучасної України

Ніколаєнко Микола Мефодійович

НІКОЛА́ЄНКО Микола Мефодійович (15(28). 06. 1917, с. Пологи-Вергуни Переяслав. пов. Полтав. губ., нині Бориспіл. р-ну Київ. обл. – 26. 03. 1984, м. Воронеж, РФ) – військовик. Герой Рад. Союзу (1944). Учасник рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії від 1938. Закін. школу молодших авіац. спеціалістів (1939), військ. авіац. уч-ще зв'язку (1949), вищу офіцер. льотно-тактичну школу (1953). До червня 1944 здійснив 231 бойовий виліт на розвідку важливих об'єктів у тилу ворога та 12 вильотів на бомбардування. Після вій­ни продовжив службу в армії. Від 1960 – майор у запасі. Жив у Воронежі. У м. Єнакієве (Донец. обл.), де 1929–38 Н. мешкав, навч. і працював, йому встановлено пам'ятну стелу.

Літ.: Боевые звезды киевлян. К., 1983; Герої землі Полтавської: Довід. П., 2010.

І. І. Кулага


Покликання на статтю