Ніколайчук Віталій Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Ніколайчук Віталій Іванович

НІКОЛАЙЧУ́К Віталій Іванович (01. 07. 1951, с. Веселівка Красилів. р-ну Ка­м'я­нець-Поділ. обл., нині Хмельн. р-ну Хмельн. обл.) – вчений-генетик. Д-р біол. н. (1998), проф. (1999). Почес. акад. Угор. АН (2007). Засл. діяч н. і т. України (2000). Держ. премія України в галузі н. і т. (2005). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2002). Закін. Ужгород. ун-т (1977), де й працював 1982–2018: від 1988 – зав. каф. генетики, фізіології рослин і біотехнології, водночас від 1989 – декан біол. ф-ту. Вивчає фенол. особливості комплексу морфо-біол. і госп. ознак колекцій. зразків – місц. форм лядвенцю рогатого в умовах Закарп. регіону України; розробляє біотехнол. методи для тиражування генетично цінного матеріалу, схеми адаптації регенерантів до ґрунт. умов.

Пр.: Лядвенець – високобілкова кормова рослина Закарпаття. Уж., 1997; Генетична інженерія: Підруч. Уж., 1999 (спів­авт.); Лядвенець (Lotus L.): біологія, генетика, екологія. Уж., 2002; Екологічний стан Закарпаття. Проблеми і перспективи. Уж., 2004; Фізіологія і біохімія рослин: Навч.-метод. посіб. Уж., 2005 (спів­авт.); Генетика: Підруч. Уж., 2013 (спів­авт.); Фітоактивність важких металів та їх сполук в системі «ґрунт–рослина» // Фізіологія рослин і генетика. 2016. Т. 48, № 1–6 (спів­авт.).

Літ.: Віталій Ніколайчук: Біобібліогр. покажч. 2-е вид. Уж., 2006.

М. М. Вакерич


Покликання на статтю