Ніколайчук Наталія Іванівна — Енциклопедія Сучасної України

Ніколайчук Наталія Іванівна

НІКОЛАЙЧУ́К Наталія Іванівна (22. 02. 1956, Київ) – графік, живописець. Нар. художник України (2007). Ґран-Прі 6-го Всеукр. трієнале графіки (2012). Премія ім. Т. Яблонської (2017). Чл. НСХУ (1985), чл. правління Київ. орг-ції СХУ, заст. голови об'єдн. художників графіч. мист-ва Києва. Закін. Київ. худож. ін-т (1982; викл. В. Чебаник, А. Чебикін), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1987; кер. М. Дерегус). На твор. роботі. 1995–2002 – декан ф-ту образо­твор. мист-ва Київ. дит. АМ; від 2017 – викл. каф. техніки та реставрації творів мист-ва Нац. академії образотвор. мист-ва та арх-ри (Київ); від 2019 – зав. каф. мист-ва Київ. АМ. Осн. галузі – станк. живопис і графіка (сюжетні полотна, портрети, натюрморти). Мисткиня поєднує реаліст. манеру письма з експресивною. Її творчості притаманні виразність, поетичність, романтизм, ліризм, філос. осмислення життя й чутлива жін. мудрість. Цікаві композиції, різноманіт. колорит, досконале володіння пластич. побудовою твору, використання графіч. і живопис. технік, знання нар. мист-ва дозволяють Н. створювати полотна, що вирізняються експресивністю, багатоплановістю пласт. форм і кольорів. Учасниця всеукр. та міжнар. мист. виставок від 1982. Персон. – у Києві (1992–93, 1998–99, 2002, 2006–07, 2010–11, 2014–15, 2017), Афінах (1998), Москві (2008), Стамбулі (2020). Окремі твори зберігаються в колекціях Мін-ва культури та інформ. політики України, Дирекції виставок НСХУ, Донец., Запоріз., Луган., Полтав., Хмельн. та Черніг. ХМ, Музеї книги і друкарства України (Київ), картин. галереях м. Ізмаїл (Одес. обл.), м. Кривий Ріг (Дніпроп. обл.), приват. зібраннях в Україні та за її межами.

Тв.: серії – «Подих життя» (1988), «Він і Вона» (1990–96), «Наддніпрянська лірика» (1995); «Блага вість» (1992), «Флора» (1993), «Прем'єра», «Казкове вбрання» (обидва – 1995), «Дівчина з чашею», «Купальські пісні» (обидва – 1996), «Освячення Флори» (1997), «Лісова пісня», «Серпанок» (обидва – 1998), «Благодать» (2000), «Весна» (2005), «Відчуття простору» (2007), «Свято сонця» (2008).

Літ.: Ламонова О. Діви і янголи Наталії Ніколайчук // День. 2000, 7 груд.; Ніколайчук Наталія. Шлях до гармонії: Каталог творів. К., 2005; Чембержі М. Художник-педагог сучасності: [До ювілею Н. Ніколайчук] // Мист-во та освіта. 2006. № 2; Наталка Ніколайчук – живопис-графіка: Каталог творів Наталії Ніколайчук. К., 2011; Коскін В. Наталія Ніколайчук: «Життя – це велична картина» // ДУ. 2011, 4 лют.; Ламонова О. Віч­ний пошук гармонії та духовності: мистецтво Наталії Ніколайчук // Наука і сусп-во. 2015. № 3–4; Її ж. Лінорити Наталії Ніколайчук // КіЖ. 2020, 31 лип.

О. В. Мазур-Посвалюк

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
О. В. Мазур-Посвалюк . Ніколайчук Наталія Іванівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=74364 (дата звернення: 25.10.2021)