Ніколенко Дмитро Федотович

Визначення і загальна характеристика

НІКО́ЛЕНКО Дмитро Федотович (26. 10(07. 11). 1899, с. Жаботин, нині Черкас. р-ну Черкас. обл. — 17. 09. 1993, Київ) — психолог. Кандидат психологічних наук (1948), професор (1974). Учасник 2-ї світової вій­ни. Закін. Київ. ІНО (1924), де від 1930 й працював (згодом пед. університет): 1932–35, 1947–50 — декан пед. ф-ту, 1952–81 — зав., 1981–93 — професор кафедри психології. Під час 2-ї світової вій­ни пере­бував на під­піл. роботі в окупов. Києві. Наукові дослідже­н­ня: пита­н­ня індивід.-психол. особливостей особистості сучас. вчителя; про­блеми профорієнтації, орієнтації на професію вчителя, структури пед. здібностей, особливостей під­готовки вчителя; профес.-граф. та психодіа­гност. під­ходи до під­бору вчителів.

Пр.: Спри­йма­н­ня дітьми комічних ситуацій в їх літературно-художньому зображен­ні // Наук. зап. НДІ психології. К., 1949. Т. 1; Процес формува­н­ня навичок в світлі вче­н­ня І. П. Па­влова про вищу нервову діяльність // Там само. 1952. Т. 3; Любов до професії — шлях до майстерності. К., 1960; Во­просы психологии об­учения и воспитания в высшей школе. К., 1971; Учитель радянської школи. К., 1979; Сімейне вихова­н­ня: Під­літки. К., 1981; Педологія: пита­н­ня теорії і практики // Рад. освіта. 1988, 24 трав.

Літ.: Бевза О. Ювілей ученого // Рад. освіта. 1979, 17 листоп.; Губко О. Добром окрилений (до 90-річчя Д. Ф. Ніколенка) // Рад. школа. 1989. № 74–75; Лила М. Українські психологи — учасники бо­йових дій у Другій світовій війні (1939–1945 рр.). К., 2003.

В. О. Гайдей

Завантажити статтю