Нікольська Любов Борисівна — Енциклопедія Сучасної України

Нікольська Любов Борисівна

НІКО́ЛЬСЬКА Любов Борисівна (Никольская Любовь Борисовна; 04(17). 05. 1909, с. Вані, нині місто, Грузія – 13. 02. 1984, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ) – російський композитор, музикознавець, педагог. Доц. (1984). Закін. Ленінгр. консерваторію (нині С.-Пе­тер­бург; 1941, теор.-композитор. ф-т; 1945, кл. композиції М. Штейнберга) та аспірантуру при ній (1946). У 1944–47 – викл. Ленінгр. консерваторії і муз. уч-ща при ній. Від 1947 – в Урал. консерваторії (Свердловськ): від 1964 – доц. Наукові дослідження: творчість рос. і рад. композиторів; муз. фольклор. Серед творів – кантата «Рідна Україна» (1945, сл. укр. поетів), Концертна фантазія на укр. теми (1950), «Українська сюїта» для фортепіано (1951).

А. І. Муха

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
А. І. Муха . Нікольська Любов Борисівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=74398 (дата звернення: 27.09.2021)