Нікольський Михайло Михайлович — Енциклопедія Сучасної України

Нікольський Михайло Михайлович

НІКО́ЛЬСЬКИЙ Михайло Михайлович (18(31). 10. 1907, Одеса – 14. 11. 1973, м. Ставрополь, РФ) – актор. Нар. арт. РРФСР (1953). Від 1919 мешкав у Ставрополі. Сценічну діяльність розпочав 1926. Працював у Ростові-на-Дону, Таганрозі, Омську, Оренбурзі (усі – РФ), Миколаєві, Севастополі, Ашґабаті. Від 1938 – актор Ставроп. драм. театру ім. Ю. Лермонтова. Під час евакуації (1942–44) театр тимчасово перебував у Мінусінську (Краснояр. край, РФ), де Н. працював також художником. Виконував переважно ролі негатив. персонажів. Його п'єса «Вітер із Заходу» мала великий успіх у багатьох театрах СРСР.

Ролі: Сафонов («Російські люди» К. Симонова), Чацький («Лихо з розуму» О. Грибоєдова), Годун («Розлом» Б. Лавреньова), Жадов, Паратов («Доходне місце», «Безприданниця» О. Островського), Антипа Зиков, Ніл («Зикови», «Міщани» М. Горького), Гвоздилін («Третя патетична» М. Погодіна), Протасов («Живий труп» Л. Толстого), Лаврецький («Дворянське гніздо» за І. Тургенєвим), Артур («Овід» за Е.-Л. Войнич), Петруччо, Бенедикт («Приборкання норовливої», «Багато галасу даремно» В. Шекспіра), Кавалер Ріпафратта («Шинкарка» К. Ґольдоні), Фердинанд («Підступність і кохання» Ф. Шіллера).

А. М. Авраменко


Покликання на статтю