Нікопольський кранобудівний завод
́НІ́КОПОЛЬСЬКИЙ КРАНОБУДІВНИ́́Й ЗАВО́Д — підприємство у галузі машинобудування. Історія сягає 1885, коли нім. підприємці Франц та Йосип Каршевські у м. Нікополь (нині Дніпроп. обл.) відкрили ковал.-слюсар. майстерню, а згодом розширили її до невеликого заводу з виробництва с.-г. реманенту. На поч. 20 ст. на заводі виготовляли сівалки, букери, плуги тощо. На поч. 1-ї світової війни підприємство перепрофільовано на виробництво снарядів, власники продали завод польс. графу Старжинському. 1919 підприємство націоналізовано. У наступ. році на базі заводу створ. артіль «Постачання», де працювали бл. 40 осіб. 1923 її реорганізовано у завод землероб. машин та знарядь; від 1924 — ім. В. Леніна. У серед. 1920-х рр. обсяг пром. продукції склав 450 тис. крб, кількість працівників — 110 осіб. Протягом 2-ї пол. 1920-х — 1930-х рр. завод збільшив вироб. плани та потужності, зростала кількість робітників, службовців, інж. і техніків — до 1175 осіб у 1930, 1371 — у 1932, 1500 — у 1934. У 1932 виготовлено продукції на 5 млн 773 тис. крб, 1937 — 12 млн крб. 1937 підприємство переведено в підпорядкування Наркомату машинобудування СРСР і перейм. у Нікопол. завод буд. машин ім. В. Леніна. 1939 на ньому розпочато випуск артилер. боєприпасів у новому мех. цеху № 2. На поч. нім.-рад. війни значну частину працівників заводу мобілізовано до Червоної армії. У серед. серпня 1941 осн. устаткування підприємства та частину його робітників евакуйовано у м. Біла Холуниця (Кіров. обл., РФ). 1944 після звільнення міста розпочато відбудову заводу (під час нацист. окупації та військ. дій йому було нанесено збитків на суму 10 млн крб). 1945 підприємство виготовило 81 стаціонар. і 372 пересувні транспортери, 36 елеваторів, 12 шнеків, а також запчастини підйомно-транспорт. устаткування на суму 3,5 млн крб. 1946 завод підпорядковано Мін-ву буд., дорож. і комунал. машинобудування СРСР. 1950 освоїв виробництво башт. кранів Т-128 вантажопідйомністю 1,5–3 т, 1955 — Т-189 (2–4 т), 1956 — С-419 (4–5 т). Наприкінці 1950-х рр. підприємство розширено новим пром. майданчиком побл. залізнич. станції Нікополь, де розташовано осн. цехи із сучас. устаткуванням. У 1960–70-і рр. значно зросли обсяги пром. виробництва заводу та кількість робітників у звʼязку із розгортанням будівництва нових башт. кранів КБ-674, -306, -408, -100, С-981. 24 травня 1970 виготовлено ювілейний 2000-й КБ-306. Усього протягом 1966–70 підприємство випустило 3531 башт. кран різних типів, 310 розвантажувачів С-492, 5911 пасажир. ліфтів, 7610 механізмів повороту, 16 млн 495 тис. траків для с.-г. машин тощо, що підтвердило статус заводу як підприємства союз. значення. 1977 також розпочато виробництво нових кранів КБ-401 А та КБ-404, 19 січня того ж року виготовлено 10 000-й кран С-981, що був відправлений на будівництво Байкало-Амур. магістралі. 1979 перейм. у Н. к. з. У 1980-і рр. — провідне підприємство з виробництва важких кранів КС-5473 вантажопідйомністю 25 т. 1985 Н. к. з. нагороджено орденом «Знак Пошани». 1950–85 сотні працівників за виконання план. завдань і високий рівень якості продукції були відзначені орденами й медалями СРСР, почес. званнями УРСР та СРСР тощо.
1945–90 завод здійснював поставки продукції як у союзні республіки, так і на експорт — Іран, Ірак, Пакистан, Вʼєтнам, Нікараґуа, Арґентину, а також у країни, що входили до країн Варшав. договору та Ради екон. взаємодопомоги. Н. к. з. мало власне КБ, що проектувало крани й для ін. підприємств. До складу заводу входили наук.-експерим. лаб. та випробув. полігон. Останній був створ. спільно з Дніпроп. інж.-буд. інститутом.
Соц. сфера: клуб, спорт. зал «Спартак» тощо. Після розпаду СРСР 1991 і до серед. 1990-х рр. підприємство було серед лідерів важкого машинобування на тер. СНД. Від 1994 — ВАТ «Н. к. з.». У 2-й пол. 1990-х рр. на заводі скоротився випуск продукції та вироб. персонал. Згодом на площах Н. к. з. зʼявилася низка підприємств та установ — ЗАТ «Ливар. завод» (колиш. ливар. цех), ЗАТ «Мех. завод», Торг. дім «Нікра», ЗАТ «Маш.-буд. завод», ЗАТ «Енергетик — НКЗ», ТОВ «Торг. фірма “Сервіс — НКЗ”», ВАТ «Нікра» («Нікопол. крани»). Також було створ. 2001 ВО «Кранобуд. завод», однак налагодити виробництво кранів не вдалося, 2004 обʼєдн. ліквідовано. 2005 завод відновив випуск башт. кранів КБ-308 А, КБ-308 та КБ-676, крана-навантажувача КБ-572 Б. 2006 спільно з рос. ВАТ «Ржев. кранобуд. завод» створ. компанію «Укр.-рос. кранобуд. завод» і розгорнуто виробництво повноповорот. самомонтов. крана КБМ-401. У 2007 чистий прибуток підприємства становив 13,35, у 2008 — 25,64, у 2010 — 7,2 млн грн.
У липні 2009 ПрАТ «Н. к. з.» вступило в процедуру банкрутства, у вересні 2010 цю справу припинено. 20 липня 2011 порушено нову справу про банкрутство підприємства. 2014 завод припинив випуск і реалізацію будь-якої продукції. Станом на грудень 2020 у ТОВ «Н. к. з.» усього 54 працівники; ливарні цехи віддано в довгострок. оренду приват. структурам.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Підприємcтва 
