Нікопольський кранобудівний завод — Енциклопедія Сучасної України

Нікопольський кранобудівний завод

́

НІ́КОПОЛЬСЬКИЙ КРАНОБУДІВНИ́́Й ЗАВО́Д – підприємство у галузі машинобудування. Історія сягає 1885, коли нім. підприємці Франц та Йосип Каршевські у м. Нікополь (нині Дніпроп. обл.) відкрили ковал.-слюсар. майстерню, а згодом розширили її до невеликого з-ду з вироб-ва с.-г. реманенту. На поч. 20 ст. на з-ді виготовляли сівалки, букери, плуги тощо. На поч. 1-ї світ. вій­ни підпр-во перепрофільовано на вироб-во снарядів, власники продали з-д польс. графу Старжинському. 1919 підпр-во націоналізовано. У наступ. році на базі з-ду створ. артіль «Постачання», де працювали бл. 40 осіб. 1923 її реорганізовано у з-д землероб. машин та знарядь; від 1924 – ім. В. Леніна. У серед. 1920-х рр. обсяг пром. продукції склав 450 тис. крб, кількість працівників – 110 осіб. Протягом 2-ї пол. 1920-х – 1930-х рр. з-д збільшив вироб. плани та потужності, зростала кількість робітників, службовців, інж. і техніків – до 1175 осіб у 1930, 1371 – у 1932, 1500 – у 1934. У 1932 виготовлено продукції на 5 млн 773 тис. крб, 1937 – 12 млн крб. 1937 підпр-во переведено в підпорядкування Наркомату машинобудування СРСР і перейм. у Нікопол. з-д буд. машин ім. В. Леніна. 1939 на ньому розпочато випуск артилер. боєприпасів у новому мех. цеху № 2. На поч. нім.-рад. вій­ни значну частину працівників з-ду мобілізовано до Червоної армії. У серед. серпня 1941 осн. устаткування підпр-ва та частину його робітників евакуйовано у м. Біла Холуниця (Кіров. обл., РФ). 1944 після звільнення міста розпочато відбудову з-ду (під час нацист. окупації та військ. дій йому було нанесено збитків на суму 10 млн крб). 1945 підпр-во виготовило 81 стаціонар. і 372 пересувні транспортери, 36 елеваторів, 12 шнеків, а також запчастини підйомно-транспорт. устаткування на суму 3,5 млн крб. 1946 з-д підпорядковано Мін-ву буд., дорож. і комунал. машинобудування СРСР. 1950 освоїв вироб-во башт. кранів Т-128 вантажопідйомністю 1,5–3 т, 1955 – Т-189 (2–4 т), 1956 – С-419 (4–5 т). Наприкінці 1950-х рр. підпр-во розширено новим пром. майданчиком побл. залізнич. станції Нікополь, де розташовано осн. цехи із сучас. устаткуванням. У 1960–70-і рр. значно зросли обсяги пром. вироб-ва з-ду та кількість робітників у зв’яз­ку із розгортанням буд-ва нових башт. кранів КБ-674, -306, -408, -100, С-981. 24 травня 1970 виготовлено ювілейний 2000-й КБ-306. Усього протягом 1966–70 підпр-во випустило 3531 башт. кран різних типів, 310 розвантажувачів С-492, 5911 пасажир. ліфтів, 7610 механізмів повороту, 16 млн 495 тис. траків для с.-г. машин тощо, що підтвердило статус з-ду як підпр-ва союз. значення. 1977 також розпочато вироб-во нових кранів КБ-401 А та КБ-404, 19 січня того ж року виготовлено 10 000-й кран С-981, що був відправлений на буд-во Байкало-Амур. магістралі. 1979 перейм. у Н. к. з. У 1980-і рр. – провідне підпр-во з вироб-ва важких кранів КС-5473 вантажопідйомністю 25 т. 1985 Н. к. з. нагороджено орденом «Знак Пошани». 1950–85 сотні працівників за виконання план. завдань і високий рівень якості продукції були відзначені орденами й медалями СРСР, почес. званнями УРСР та СРСР тощо.

1945–90 з-д здійснював поставки продукції як у союзні респуб­ліки, так і на експорт – Іран, Ірак, Пакистан, В’єтнам, Нікараґуа, Арґентину, а також у країни, що входили до країн Варшав. договору та Ради екон. взаємодопомоги. Н. к. з. мало власне КБ, що проектувало крани й для ін. підпр-в. До складу з-ду входили наук.-експерим. лаб. та випробув. полігон. Останній був створ. спільно з Дніпроп. інж.-буд. ін-том.

Соц. сфера: клуб, спорт. зал «Спартак» тощо. Після розпаду СРСР 1991 і до серед. 1990-х рр. підпр-во було серед лідерів важкого машинобування на тер. СНД. Від 1994 – ВАТ «Н. к. з.». У 2-й пол. 1990-х рр. на з-ді скоротився випуск продукції та вироб. персонал. Згодом на площах Н. к. з. з’явилася низка підпр-в та установ – ЗАТ «Ливар. з-д» (колиш. ливар. цех), ЗАТ «Мех. з-д», Торг. дім «Нікра», ЗАТ «Маш.-буд. з-д», ЗАТ «Енергетик – НКЗ», ТОВ «Торг. фірма “Сервіс – НКЗ”», ВАТ «Нікра» («Нікопол. крани»). Також було створ. 2001 ВО «Кранобуд. з-д», однак налагодити вироб-во кранів не вдалося, 2004 об’єдн. ліквідовано. 2005 з-д відновив випуск башт. кранів КБ-308 А, КБ-308 та КБ-676, крана-навантажувача КБ-572 Б. 2006 спільно з рос. ВАТ «Ржев. кранобуд. з-д» створ. компанію «Укр.-рос. кранобуд. з-д» і розгорнуто вироб-во повноповорот. самомонтов. крана КБМ-401. У 2007 чистий прибуток підпр-ва становив 13,35, у 2008 – 25,64, у 2010 – 7,2 млн грн.

У липні 2009 ПрАТ «Н. к. з.» вступило в процедуру банкрутства, у вересні 2010 цю справу припинено. 20 липня 2011 порушено нову справу про банкрутство підпр-ва. 2014 з-д припинив випуск і реалізацію будь-якої продукції. Станом на грудень 2020 у ТОВ «Н. к. з.» усього 54 працівники; ливарні цехи віддано в довгострок. оренду приват. структурам.

Літ.: Акимов А. С., Скрипник И. Н. Кому покоряется высота: Крат. очерк истории Никопол. краностроител. з-да им. В. И. Ленина. Дн., 1987; Жуковсь­кий М. П. Нікопольський кранобудівний завод: стисла інформ. довідка. Нікополь, 2020.

М. П. Жуковський

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
М. П. Жуковський . Нікопольський кранобудівний завод // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=74440 (дата звернення: 28.09.2021)