ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Нікопольський марганцеворудний басейн

НІ́КОПОЛЬСЬКИЙ МАРГАНЦЕВОРУ́ДНИЙ БАСЕ́́ЙН  — поклади марганцевих руд на Півдні України, переважно у ме­жах Дніпропетровської та Запорізької областей. Пл. понад 5 тис км2. Пром. видобуток марганцю в басейні розпочато 1886 на Покров. марганц. копальнях. Рудоносні піщано-глинисті породи приурочені до осад. відкладів олігоцен. віку, що залягають майже горизонтально на поверхні порід кристаліч. фундаменту, відокремлюючись від них шаром каолін. кори вивітрювання. До складу Н. м. б. входять Нікопол. (Дніпроп. обл.) та Велико-Токмацьке (Запоріз. обл.) родовища, а також декілька невеликих площ та рудопроявів вздовж долини р. Інгулець (притока Дніпра). За мінерал. складом у ме­жах басейну виділяють 3 пром. типи марганц. руд: оксидні, карбонатні та оксидно-карбонатні (змішані). Переважна частина карбонат. руд (77 % запасів України при серед. вмісті марганцю 21,9 %) зосереджена у Великотокмац. родовищі, оксидних (15 % запасів при вмісті марганцю 28,6 %) — на Нікопол. родовищі. Фосфористі (в середньому 0,25 % марганцю), багаті (28,6 %) і легко збагачувані оксидні (15,2 %) руди становлять лише незначну частину — 0,33 млрд т, бідніші (21,9 %) і важко збагачувані карбонатні (77,3 % запасів) руди переважають — 1,76 млрд т. Нікопол. родовище виступом кри­сталіч. фундаменту розділене на сх. і зх. частини, їх розробляють Марганец. і Покров. гірн.-збага­чувал. комбінати. Видобуток і переробку марганц. руд проводять у 9-ти шахт. і кар’єр. полях, а збагачення — на 4-х збагачувал. ф-ках. Від 2009 розробляють техногенне шламосховище ім. Максимова. Від 1995 у законсервов. стані перебуває Таврій. гірн.-зба­гачувал. комбінат (смт Степногірськ Василів. р-ну Запоріз. обл.), побудований для розробки Велико-Токмац. родовища. Баланс. запаси марганцю враховують зосереджені на Нікопол., Федорів. (Дніпроп. і Херсон. обл.) та Велико-Токмац. родовищах і станом на 1 січня 2018 складають 2,37 млрд т, позабалансові — 53 млн т. Запаси шламосховища становлять 6,35 млн т.

Рекомендована література

  1. Лепикаш И. А. К геологии Никопольского марганцевого района // Бюл. Моск. об-ва испытателей природы. 1937. Т. 15(45), вып. 1;
  2. Никопольский марганцеворудный бассейн. Москва, 1964;
  3. Шнюков Е. Ф., Орловский Г. Н., Панченко Н. А. и др. Марганцевые руды Украины. К., 1993;
  4. Галецкий Л., Хмара А. Железные и марганцевые руды Украины и проблемы их рационального использования. К., 1995;
  5. Кулиш Е. А., Плотников А. В. Экономическая геология марганцевых руд. К., 2007.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2021
Том ЕСУ:
23
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
74441
Вплив статті на популяризацію знань:
658
Бібліографічний опис:

Нікопольський марганцеворудний басейн / У. М. Селівачова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-74441.

Nikopolskyi marhantsevorudnyi basein / U. M. Selivachova // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2021. – Available at: https://esu.com.ua/article-74441.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору
Нікопольський марганцеворудний басейн Енциклопедія сучасної України