Нікопольський річковий порт — Енциклопедія Сучасної України

Нікопольський річковий порт

НІ́КОПОЛЬСЬКИЙ РІЧКОВИ́́Й ПОРТ – підприємство річкового транспорту. Розташ. у пд.-зх. частині берег. лінії м. Нікополь Дніпроп. обл. Входить до складу Запорізького річкового порту Акц. судноплав. компанії «Укррічфлот» (від 1974). Знаходиться за 84 км уверх по Каховському водосховищу, за 110 км від Новокаховського річкового порту вниз по Кахов. водосховищу та за 310 км від гирла Дніпра. Збудов. 1956 у зв'язку зі спорудженням гідротех. споруд Кахов. водосховища на місці розташування пристані Нікополя на сх. стороні мису Нікопольський. Тут від кін. 18 ст. була при­стань для перевезення с.-г. продукції за маршрутом Нікополь–Херсон–Одеса. Від 1847 до неї ходив пароплав «Луба». Наприкінці 1850-х рр. щорічно від пристані відправляли бл. 200 річк. човнів із вантажами. Значення Нікопол. пристані було дуже важливим у 2-й пол. 19 – на поч. 20 ст.: 1911 до неї від залізнич. ст. Нікополь проклали залізничну колію, що дозволило збільшити перевезення вантажів річк. та залізнич. транспортом. У 1920–30-і рр. пристань частково модернізовано. Після введення в експлуатацію Дніпров. ГЕС Нікополь став транзит. пунктом за річк. маршрутом Київ–Херсон. Засобами місц. водного транспорту лінійна пристань Нікополь забезпечила зростання перевезення від навігац. періоду 1931 до навігац. періоду 1934 пасажирів від 32 тис. до 58,6 тис. осіб, вантажів від 39,5 тис. до 55,7 тис. т. У приміському водному сполученні Нікополь–Кам'янка–Велика Зна­м'янка–Іванівка–Благовіщенка у відповід. періоді перевезення пасажирів зросло від 320 тис. до 433 тис. осіб, вантажів – від 24,9 тис. до 35,9 тис. т. 1938 вантажообіг становив 213 тис. т. Водний транспорт Нікополя 1940 складали: пасажир. пристань (баржа-причал, одноповерх. будинок для пасажирів і декілька склад. приміщень) та перевал. пункт (вузька смуга довж. 500 м уздовж берега, на якій прокладено залізничну колію). 1941 пристань Нікополь мала 3-й розряд, водна акваторія біля неї була глиб. 3–7 м і шир. 250–300 м, під час весняної повені – 12–15 м і 400–450 м відповідно. Від пристані Нікополь до пристані Ка­м'янка-Дніпровська (Запоріз. обл.) здійснювалася переправа місц. значення, де були задіяні: 1 пором (вантажопідйомність 75 т); для перевезення пасажирів і вантажів – 4 мотокатери (64 т); для перевезення пасажирів – 1 річк. трамвай (250 осіб). У роки 2-ї світ. вій­ни від серпня 1941 пристань і перевал. пункт використовувала окупац. влада. 1944–45 після визволення міста роботу порту відновлено. 1944 Нікопол. перевал. пункт прийняв 11,3 тис. т вантажів, 1945 – 54,0 тис. т, відправив – 11,1 і 32,6 тис. т відповідно. Від серед. 1950-х до 1960-х рр. Н. р. п. поповнився новими суднами для перевезення пасажирів по Дніпру та потуж. підйомно-транспорт. устаткуванням для переміщення вантажів. Наприкінці 1960-х рр. щорічно здійснював навантаження, розвантаження та перевалку вантажів (вугілля, с.-г. продукція) на автомоб. транспорт обсягом 250–260 тис. т, а також пасажир. перевезення за маршрутами: Нікополь–Кам'янка (7 разів на добу), Нікополь–Олексіївка–Лепетиха–Гаврилівка (2 рази), Нікополь–Олексіївка та Нікополь–Водяне (по одному разу), Нікополь–Кам'янка (пором; 4 рази). Нікополь був транзит. пунктом на річк. маршрутах суден на підвод. крилах і пароплавів, що зв'язу­вали його з містами Київ, Кременчук (Полтав. обл.), Херсон, Запоріжжя, Нова Каховка (Херсон. обл.). 1967 з річк. вокзалу відправлено 975,2 тис. пасажирів. На поч. 1990-х рр. в умовах екон. кризи знизилися обсяги вантажообігу та перевезення пасажирів, кількість плавзасобів тощо. Нині тер. Н. р. п. складає 3,04 га, довж. берег. лінії – 460 м. Для захисту акваторії (пл. 95,5 га) є мол. Порт має вантаж. та пасажир. причали. Спеціалізується на обробленні навалювал. вантажів (феросплави, доломіт тощо). Обслуговує судна типу «річка–море» (довж. до 120 м та осадкою до 3,64 м). Працюють портал. крани типу «Ганц», «Кіровець» вантажопідйомністю 5 т, плавучі крани. Порт не має залізнич. сполучення. До нього приписаний Новопавлів. вантаж. причал пл. 1100 м2 і довж. 110 м. Кер. – Т. Скоробогатий.

Літ.: Жуковський М. П. Нікополь: Стис­лий істор.-статист. нарис з історії міста. Нікополь, 2013.

М. П. Жуковський

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
. Нікопольський річковий порт // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=74444 (дата звернення: 22.10.2021)