Нікуліна Наталія Петрівна — Енциклопедія Сучасної України

Нікуліна Наталія Петрівна

НІКУ́ЛІНА Наталія Петрівна (07. 07. 1947, м. Макіївка Сталін., нині Донец. обл. – 23. 06. 1997, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – поетеса, журналістка. Канд. філол. н. (1973). Чл. СПУ (1979). Премія ім. П. Тичини (2000). Закін. Дніпроп. ун-т (1970). Працювала викл. англ. мови, методистом обл. наук. б-ки, позаштат. кор. г. «Культура і життя», де опублікувала низку статей, зокрема про майстрів петриків. розпису. Дебютувала 1967 зб. «Вишневий спалах», критики відзначили ерудицію авторки та розкутість поет. образів. Наскріз. мотивами її творів є відчуття часу, вічності й миті, роздуми про світ мист-ва, літ-ри, їхню вагому роль у сусп-ві. У поезіях чимало психол. замальовок, що виражають таке складне почуття, як кохання. Авторка літ. розвідок про поезію М. Чхана, О. Зайвого, А. Кацнельсона, прозу М. Зобенко, творчість О. Омельченко. Працюючи ред. обл. радіостудії, Н. створила декілька циклів радіопередач, серед них – «На полі слова», присвяч. письменникам Придніпров’я і літ. процесу в краї від давнини до сучасності (премія ім. Д. Яворницького, 1997). Трагічно загинула.

Тв.: Пізнання. Дн., 1981; Червоний кетяг. Дн., 1984; Житом перейти. К., 1990; Тиха бесіда. Дн., 1993; Знамення калини. Дн., 2000.

Літ.: Зобенко М. Трояндовий шкіц, або Чотири грані писанки Наталки Нікуліної // Борисфен. 1994. № 4; Савченко В. Наталка Нікуліна // Савченко В. Бог не під силу хреста не дає. Дн., 1999.

С. М. Каспір

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
С. М. Каспір . Нікуліна Наталія Петрівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=74461 (дата звернення: 17.10.2021)