Новгородківський район — Енциклопедія Сучасної України

Новгородківський район

НОВГОРО́ДКІВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходився у південно-східній частині Кіровоградської області. Межував на Пн. зі Знам'ян. і Олександрій., на Сх. – з Петрів., на Пд. – з Долин., на Зх. – з Компаніїв. і Кропивниц. р-нами Кіровогр. обл.

Утвор. 1923 з Інгуло-Кам'ян. і Новгородків. волостей у складі Олександрій. округи Катеринослав. губ. У червні–липні 1925 Н. р. входив до Одес. губ.; 1925–30 – Зінов'єв. округи. Водночас 1923–30 функціонував Верблюз. р-н. 1931 Н. р. ліквідовано, а його тер. приєднано до Новопраз. р-ну, що 1932–37 належав до Дніпроп., 1937–39 – Микол. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (встановлено імена 696-ти жертв), зазнали сталін. репресій. 1939 Н. р. відновлено у складі Кіровогр. обл. Від серпня 1941 до березня 1944 – під нім. окупацією. 28 грудня 1943 у с. Верблюжка загинув Герой Рад. Союзу Г. Стрепетов; 7 січня 1944 під час бою побл. с. Рибчине відзначився Герой Рад. Союзу Д. Полинкін. 1962 Н. р. вдруге розформовано: Вершино-Кам'ян., Інгуло-Кам'ян., Куців., Новгородків. і Новоандріїв. сільс. ради відійшли до Долин.; Покров. і Тарасів. сільс. ради – до Кіровогр.; Верблюз. і Спасів. сільс. ради – до Петрів. р-нів. 1965 Н. р. знову поновлено. У 2-й пол. 2010-х рр. пл. р-ну становила 999,4 км2. За переписом насел. 2001, проживали 19 009 осіб (складає 91,3 % до 1989); станом на 1 січня 2019 – 15 145 осіб; переважно українці, а також росіяни, вірмени, грузини, чеченці, корейці, євреї, білоруси, молдавани. У складі р-ну (на поч. 2020) – смт Новгородка та 26 сіл. У 2-й пол. 2020 Н. р. ліквідовано, а Новгородків. селищну та Верблюз., Вершино-Кам'ян., Інгуло-Кам'ян., Куців., Митрофанів., Новоандріїв., Новомикол., Петрокорбів., Спасів. і Тарасів. сільс. ради (27 насел. пунктів) зараховано до Новгородків. громади Кропивниц. р-ну.

Лежав на Придніпровській височині. Рельєф – підвищена хвиляста рівнина, розчленована річк. долинами та числен. балками і ярами. Побл. річок та у глибоких балках на поверхні – кристалічні породи, що місцями утворюють скелі. Розвідано поклади гранітів, суглинків, глини, піску та незначну кількість бурого вугілля та графіту. На землях Тарасів. сільс. ради виявлено запаси каолін. глин, що можуть бути сировиною для виготовлення керам. посуду та домішкою у цегел. вироб-ві. Побл. Новгородки є радон. води, їх експлуатацію здійснює з-д мінерал. вод. Річки: Інгул із притокою Кам'янкою (бас. Південного Бугу). Створ. 79 ставків і 2 водосховища. Переважали середньогумусні чорноземи та лучно-чорноземні й алювіал. ґрунти. Лісосмуги, діброви та чагарники займали всього 1,5 % тер. р-ну. Осн. породи дерев: дуби, клени, акації, сосни, липи та ін. Зелені масиви – на тер. Митрофанів., Тарасів. сільс. і Новгородків. селищ. рад. Природно-заповідні об'єкти: заг.-держ. значення – заказник Шурхи (охорон. статус встановлено 1994, 38,3 га, с. Новомиколаївка); місц. – заказники Білопіль (1989, 53,5 га, с. Білопіль), Волова балка (2000, 60,3 га), Квітуча балка (2001, 8 га; обидва – побл. Новгородки; усі – ботан.), балки Глибока (26,4 га) та Лебедина (84,3 га), Левади (77,1 га; усі – 2008, с. Спасове), Громадське (116 га, с. Верблюжка), Чайчина балка (45,9 га, с. Вер­шино-Кам'янка; обидва – 2011), Прозорова балка (2012, 24,6 га, с. Петрокорбівка), Новомиколаївська долина (2013, 47,5 га, с. Новомиколаївка; усі – ландшафтні), заповідне урочище Терник (1993, 73,3 га, побл. Новгородки). Автомобіл. шляхи: Кропивницький–Запоріжжя (нац. значення), Устинівка–Жовті Води та Новгородка–Нова Прага. У с. Куцівка – однойм. проміжна залізнична станція Зна­м'ян. дирекції Одес. залізниці на лінії Знам'янка–Долинська. Найбільше підпр-во – Новгородків. граніт. кар'єр АТ «Кіровоградграніт». Пл. орних земель 78,16 тис. га. С. госп-во спеціалізувалося переважно на вирощуванні озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, сої, ріпаку та цукр. буряків, а також на вироб-ві м'яса та молока. У галуз. структурі на рослинництво припадало 83,7 %, на тваринництво – 16,3 %. Діяло 141 с.-г. підпр-во різних форм власності, з них 10 займалися розведенням великої рогатої худоби та свиней (із племін. справи – «Прогрес», «МЮННТ» і «Прогрес-Мюнхен»).

У Н. р. (2019) – Нов­город­ків. ПТУ № 36, Новгород­ків. навч.-вироб. комбінат, 3 опор. навч. заклади (2 навч.-вихов. комплекси «заг.-осв. школа-дошкіл. навч. заклад» у Новгородці, Верблюз. навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дошкіл. навч. заклад-центр позашкіл. освіти»), 9 навч. закладів-філій, 4 дитсадки; Новгородківський краєзнавчий музей, 3 громад. музеї (у селах Верблюжка, Вершино-Кам'янка та Петрокорбівка), 18 б-к (центр. рай. для дорослих і рай. для дітей, селищна та 15 сільс.), рай., селищ. і 11 сільс. Будинків культури, 4 клуби, Новгородків. дит. школа мист-в; ДЮСШ «Колос»; центр. рай. лікарня, центр первин. мед.-сан. допомоги. Друкували рай. г. «Новгородківські вісті». Нар. колективи: театр малих форм «Камертон» і хор «Ветеран» рай. Будинку культури, фольклор. ансамбль «Чарівниці» Петрокорбів. Будинку культури. Організовано православні громади у Новгородці, селах Білозерне, Вершино-Кам'янка, Петрокорбівка й Тарасівка; протестант. – у Новгородці, селах Верблюжка та Спасове (в обох – євангел. християн-баптистів). Збереглася будівля агрономіч. школи у с. Спасове (відкрита 1906; нині є частиною навч. приміщення заг.-осв. школи, пам'ятка арх-ри місц. значення). На тер. р-ну обстежено значну кількість давніх курганів, з них статус пам'ятки археології місц. значення має курган № 1 у с. Козирівка. Охороняли 22 брат. могили та 18 поодиноких поховань рад. воїнів, які загинули під час 2-ї світ. вій­ни; встановлено 7 па­м'ят. знаків і пам'ятників.

Серед видат. уродженців – вет. лікар, чл.-кор. УААН Г. Харута (с. Верблюжка), ґрунтознавець О. Демидієнко (с. Вершино-Кам'янка), історик В. Орленко (с. Спільне), лікар-невропатолог Д. Панченко (с. Куцівка), фахівець у галузі конденсов. середовищ С. Покутній (с. Спасове), геофізик Г. Продайвода (с. Митрофанівка), правознавець В. Щербина (с. Новоандріївка); поетеса К. Горчар (с. Ін­гуло-Кам'янка), поети, прозаїки Є. Доломан (с. Ольгівка), П. Сумароков (с. Митрофанівка), поет, сатирик О. Жолдак (с. Верблюжка), поет, журналіст Д. Іванов (с. Тарасівка), скульптор, мистецтвознавець, письменник, засл. діяч мист-в Грузин. РСР А. Німенко (с. Інгуло-Кам'янка), письменник В. Чубенко (с. Дубівка), військ. журналіст, краєзнавець Т. Андрейкович (с. Митрофанівка); живописці С. Шаповалов (с. Інгуло-Кам'янка), А. Янєв (c. Митрофанівка); актор, нар. арт. УРСР В. Сумський, цирк. артист, засл. арт. України Ю. Дробот, режисер А. Куниця (усі – с. Верблюжка); веслувальниця А. Пустовіт (с. Корбомиколаївка); учасники 2-ї світ. вій­ни, Герої Рад. Союзу І. Кобилянський, Т. Уманський (обидва – с. Верблюжка), В. Кравченко (с. Новомиколаївка), П. Полоз (с. Митрофанівка), А. Труд (с. Ін­гуло-Кам'янка), повні кавалери ордена Слави І. Іщенко (с. Вер­шино-Кам'янка) та Г. Щедров (с. Інгуло-Кам'янка). За значні досягнення званням Герой Соц. Праці удостоєні кер. молочнотовар. ферми К. Дмитровська та бригадир свинокомплексу Г. Ткаченко.

Літ.: Бондар В. Голоси із 33-го: Голодомор на Кіровоградщині. Кр., 1993; Григор Г. Слобода Новокозачого полку: до 250-річчя Верблюжки // Новгородків. вісті. 2001, 19 січ.; Його ж. Верблюжка – перлина України: Краєзн. нарис. Олександрія, 2008; Кіровоградщина. Історія. Традиції. Сучасність. Кр., 2008; Адабаш Н. Новгородківщина туристична // Новгородків. вісті. 2008, 26 верес.; Горбенко Н. З історії рідного краю: до 70-річчя області [про с-ще та р-н: з історії заснування] // Там само. 2008, 26 груд.; Новгородківський район. Кр., 2010; Матівос Ю. Нескорені Верблюжці [про події 1917 – 1920-х рр.] // Кіровогр. правда. 2011, 6 верес.

О. Ф. Кудіна


Покликання на статтю