Козак Іван Юрійович
КОЗА́К Іван Юрійович (10. 10. 1936, с. Велика Туриця, нині Туриця Перечин. р-ну Закарп. обл.) — поет, драматург. Член НСПУ (1995). Обл. літ. премія ім. Ф. Потушняка (2005, 2009). Закін. Луган. пед. інститут (1964), ВПШ при ЦК КПУ (Київ, 1973). Учителював. Від 1967 — на парт. роботі; 1991–96 — заступник голови Перечин. райдержадміністрації. Теми для творчості знаходить у минулому Закарпаття, актуалізуючи нар. звичаєвість і обрядовість. Роман-трилогія у віршах «Доле наша, хто Ти?» («Покута», 1992; «Прозріння», 1994; «Сповідь», 1998; окреме вид. — 2005; усі — Ужгород) охоплює період життя Закарпаття від 1930-х рр. до сучасності. Пише також пʼєси на 1–2 дії («Гомін Барвінкової долини», 1973; «Заповіт батька», 1978; «Кривавий березень»; «Чарівна сопілка»; обидві — 1997; «Ненаські владоможці», 1998; «Лучка ся косила», 2000). Істор. драма «Судний час» поставл. у Закарп. муз.-драм. театрі (2009, реж. А. Філіппов).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Віків передзвони: З уст краян а й болі серця: Роман у віршах. 2001; Просвітніми стежками: Худож.-докум. оповіді. 2002; З-під Бескидів — у світ: Докум. повість [про Д. Семака]. 2007 (співавтор); Гомін Срібної Землі: Драм. тв. 2009 (усі — Ужгород).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
