КРИЖАНІ́ВСЬКИЙ Леонід Андрі­йович (08(20). 04. 1873, Київ — 02. 12. 1939, там само) — геолог. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1899), де від 1900 й працював (згодом Київ. університет): хранитель мінералог. кабінету, професор кафедри мінералогії. Провадив дослідж. як спів­роб. Укргеолкому. 1928–30 — директор Укр. філії Ін­ституту приклад. мінералогії. Перші наук. праці К. присвячені стратигр.-палеонтол. пита­н­ням, зокрема нижньотретин. від­кладам узбереж­жя Десни у Кролевец. пов. Черніг. губ., третин. пісковикам р. Норинь на Волині. 1907 разом з ін. університет. геологами брав участь у роботі Комісії з ви­вче­н­ня фосфоритів Пд. Росії. У зрілий період наук. діяльності гол. дослідж. стосувалися мінералогії та кри­стало­графії. 1927 здійснив ґрунт. мінерало-петрогр. ви­вче­н­ня пух­ких осад. порід на Соломʼянці, за результатами яких ви­йшла пр. «О геологических ис­следованиях в Соломенском ра­йоне Киева». Був актив. членом Київ. товариства природо­знавців, обі­ймав посаду скарбника його правлін­ня. У «Записках Киевского общества естествоиспытателей» на­друк. ст. «О геологических ис­следованиях в Кролевецком уезде Черниговской губернии» (1909) та «О демонстрации не­которых кри­стал­лооптических явлений при помощи отражен­ного поляризован­ного света» (1929). Автор першого післярев. істор. нарису про роз­виток геол.-мінерал. дисциплін у Київ. університеті за 100 р. (1935).