Козаченко Лариса Дмитрівна — Енциклопедія Сучасної України

Козаченко Лариса Дмитрівна

КОЗАЧЕ́НКО Лариса Дмитрівна (27. 03. 1947, Київ) – майстриня художнього текстилю. Дружина А. Крижопольського. Чл. СХУ (1982). Закін. Київ. худож.-пром. технікум (1967). Відтоді працювала у Києві: інж. проектно-конструктор.-технол. ін-ту; ст. архітектор «ДіпроНДІполіграф» (1970–71); художник-оформлювач Дарниц. парку культури та відпочинку «Перемога» (1971–73); на комбінаті монум.-декор. мист-ва (1973–90-і рр.). Учасниця міських, обл., всеукр., всесоюз. худож. виставок від 1976. Створювала гобелени, килими. Наприкінці 1990-х рр. виїхала до Німеччини.

Тв.: гобелени – «Ярило» (1974), «Водяне чудо» (1976), «Миру – мир» (1978), «Зустріч із літом» (1980), «Бо щастя, бо життя – без берегів» (1981), триптих «Київська Русь» (1982), «Пісня землі» (1983).

Т. І. Березюк

Статтю оновлено: 2013

Покликання на статтю
Т. І. Березюк . Козаченко Лариса Дмитрівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=8112 (дата звернення: 04.08.2021)