КЛОБУКО́В Микола Петрович (05. 12. 1859, м. Ніжин, нині Черніг. обл. — 27. 10. 1900, Харків) — фахівець у галузі електрохімії. Навч. у Моск. (1879–82) і Мюнхен. (1882–86) вищих тех. училищах. 1886 здобув ступ. д-ра філософії в Ерланґен. університеті (Німеч­чина). Працював у електрохім. лаб. Мюнхен. вищого тех. училища (1888–91); від 1891 — у Харків. технол. ін­ституті: ініціатор створе­н­ня і зав. (від 1893) електротех. кабінету, де проводив практ. дослідж. альтернатив. струмів на електроліти в за­стосуван­ні їх до нового методу ви­значе­н­ня коефіцієнтів, демонстрував закони магніт. ланцюга і ви­значе­н­ня магніт. проникності тіла тощо. Ви­вчав про­блеми теорії електрики. Роз­робив перші в Рос. імперії про­грами теор. курсу й практ. занять із приклад. електрохімії. У теор. частині роз­глядав пита­н­ня електро­провід­ності роз­чинів, вплив різних факторів на потенціали електродів; прикладна частина охоплювала дослідж. електролізу роз­чинів та роз­плавів, рафінува­н­ня металів та сплавів з міді та нікелю. Викладав курси «Електротехніка» і «Теорія електрики», в яких висвітлював звʼязок електро­енергетики та електрохімії.