КОВА́ЛЬ Вадим Борисович (15. 09. 1934, Київ) — геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1979). Державна премія України в галузі науки і техніки (1998). Закін. Київський університет (1957). Працював 1957–58 у Соснов. геол.-розв. екс­педиції (м. Іркутськ, РФ), 1958–60 — на держ. під­приємстві «Кіровгеологія» (Київ). 1960–69 — в Ін­ституті геол. наук АН УРСР; 1969–96 — в Ін­ституті геохімії, мінералогії та рудо­утворе­н­ня НАНУ: 1980–88 — завідувач від­ділу геохімії рудо­утворе­н­ня, 1988–96 — за­ступник директора з наукової роботи та водночас зав. від­діл. металогенії; від 1996 — в Ін­ституті геохімії навколиш. середовища НАНУ та Міністерства з над­звичай. ситуацій України (усі — Київ): 1996–2003 — за­ступник директора, 2003–10 — завідувач від­ділу геохімії урану та супут. елементів, від 2010 — гол. н. с. Осн. наук. інтереси стосуються екс­перим. та геол. ви­вче­н­ня формува­н­ня родовищ урану, золота, заліза, створе­н­ня генет. моделей формува­н­ня родовищ, металогеніч. досліджень.