Коваль Каленик Степанович

КОВА́ЛЬ Каленик Степанович (29. 06. 1882, с. Святець Кременец. пов. Волин. губ., нині Теофіпол. р-ну Хмельн. обл. — 1960-і рр., Париж) — військовик. Закін. Святец. 2-класне училище. Служив на Балт. флоті, де вступив до партії есерів. Під час рев. подій 1905–07 очолив селян. ви­ступ у рідному селі, за що засудж. до 3-х р. засла­н­ня у Вологод. губ. (Росія). За рев. діяльність ще двічі висилався за межі Волин. губ. Після більшов. пере­вороту 1917 обраний головою Святец. волос. ревкому, однак із проголоше­н­ням у січні 1918 незалежності пере­йшов на бік УНР. Організував пов­стан. загін (понад 500 вояків), який воював із геть­манцями та нім. військами на Кременеч­чині; від грудня 1918 — комісар Кременец. пов. (зробив знач. внесок в утвердже­н­ня влади УНР на цій тер.). В уряді Директорії УНР опікувався цукр. пром-стю. Командував пов­стан. загонами, що боролися проти рад. влади, 1921 уві­йшов до складу під­піл. Київ. пов­стан. центру. Через за­грозу арешту пере­йшов кордон та оселився у Кременці, який за умовами Ризького мирного договору 1921 ві­ді­йшов до Польщі. 1925 пере­їхав до Парижа. За­ймався наук. діяльністю, був проф. Сорбон. університету.

Завантажити статтю