ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Карпенко Віталій Юрійович

КАРПЕ́НКО Віталій Юрійович (28. 09. 1937, м. Сучан, нині Партизанськ Примор. краю, РФ) – режисер, актор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1986). Закін. актор. (1958) та режисер. (1965; викл. М. Верхацький) факультети Київ. інституту театр. мистецтва. Працював у Житомир. (1958–60), Микол. (1964–76), Хмельн. (1976–80) укр. муз.-драм. театрах; 1980–87 – гол. реж., 1987–2000 – реж.-постановник Херсон. муз.-драм. театру ім. М. Куліша. Уміло розробляв характери в психологічно складних виставах; муз. постановки відзначалися розумінням їхньої основи, точним відчуттям жанру.

Вистави: «Захар Беркут» за І. Франком (1970, власна інсценізація), «За двома зайцями» М. Старицького (1972, роль Голохвостого), «Вірність» М. Зарудного, «Весілля в Малинівці» Л. Юхвіда (обидві – 1981), «Сторінка щоденника» О. Корнійчука (1985), «Доктор філософії» Б. Нушича (1986, роль Животи), «Конотопська відьма» І. Поклада (1987), «Кошмарні сновидіння Херсонської губернії» за творами М. Куліша, «Турецька шаль» В. Філіпенка (обидві – 1989), «Про Федора-стрільця…» Л. Філатова, «Закон вічності» Н. Думбадзе (обидві – 1990), «Жага» Л. Старицької-Черняхівської (1995).

Ролі: Лачі («Циган-прем’єр» І. Кальмана), Заспівувач, Жебрак («Есмеральда» В. Ільїна), Кобзар («Засватана – не вінчана» І. Поклада), Генерал, Камергер, Грознов («Інтерблоха» В. Дмитрієва).

О. А. Книга

Основні ролі

Лачі («Циган-прем’єр» І. Кальмана), Заспівувач, Жебрак («Есмеральда» В. Ільїна), Кобзар («Засватана – не вінчана» І. Поклада), Генерал, Камергер, Грознов («Інтерблоха» В. Дмитрієва).

Основні вистави

«Захар Беркут» за І. Франком (1970, власна інсценізація), «За двома зайцями» М. Старицького (1972, роль Голохвостого), «Вірність» М. Зарудного, «Весілля в Малинівці» Л. Юхвіда (обидві – 1981), «Сторінка щоденника» О. Корнійчука (1985), «Доктор філософії» Б. Нушича (1986, роль Животи), «Конотопська відьма» І. Поклада (1987), «Кошмарні сновидіння Херсонської губернії» за творами М. Куліша, «Турецька шаль» В. Філіпенка (обидві – 1989), «Про Федора-стрільця…» Л. Філатова, «Закон вічності» Н. Думбадзе (обидві – 1990), «Жага» Л. Старицької-Черняхівської (1995).

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Карпенко Віталій Юрійович / О. А. Книга // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-10007

Тип публікації:

Енциклопедична стаття

Том ЕСУ:

12-й

Дата виходу друком тому:

2012

Дата останньої редакції статті:

2012

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Людина

Ключове слово:

режисер

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

10007

Кількість переглядів цього року:

9

Схожі статті

Карпенко-Карий
Людина  | Том 12 | 2012
Л. З. Мороз
Кіцманський історичний музей
Музеї  | Том 13 | 2013
Г. О. Дмитрюк
Лисняк
Людина  | Том 17 | 2016

Нагору