Кемпе Лавро Гнатович
13346
Том 12
Енциклопедія Сучасної України. Т. 12: «Кал» – «Киї»| ISBN | 978-966-02-6472-4 |
|---|---|
| ISBN серії | 966-02-2074-X |
| УДК | 030(477) |
| Видавець | Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |
| Засновники | НАН України; НТШ |
| Гол. редкол. | І. М. Дзюба; А. І. Жуковський; М. Г. Железняк та ін. |
| Видавець | Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |
| Місце видання | Київ |
| Рік | 2012 |
| Обсяг | 711 с. |
Том містить 2.7 тис. статей
Файл завантажено на ваш пристрій
Зміст
(21, за ін. даними – 14. 08. 1903, с. Сулимівка, Полтавщина – 24. 06. 1972, с. Клеменово, похов. у м. Єгор’євськ Моск. обл.) – педагог. Закін. Харків. с.-г. (1927) та Полтав. пед. (1932) інститути. Вихованець А. Макаренка. Працював у вихов. закладах, очолюваних ним, був послідовником його вчення. 1935 у Вінниці організував колонію для...
С. Г. Карпенчук
(21. 01. 1899, м. Конотоп, нині Сум. обл. – ?) – живописець, графік і архітектор. Доктор технічних наук (1939). На поч. 1920-х рр. емігрував до Фінляндії, де працював викл. малювання у гімназії. Від 1925 – у Празі. Навч. у Праз. вищому тех. училищі (відділ архітектури і будівництва; викл. О. Блажичек), академії Ґранд Шом’єр (Париж; майстерня О....
С. І. Побожій
(19. 02. 1920, с. Теряєво, нині Іванов. обл., РФ – 17. 04. 2008, м. Іваново) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1940, на фронті від березня 1942. Закін. курси молодших лейтенантів (1942). Відзначився 2 жовтня 1943 під час форсування Дніпра побл. с. Новосілки...
О. Д. Андрющенко
(07. 11. 1924, м. Маріуполь, нині Донец. обл. – 20. 07. 1997, там само) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від липня, на фронті від грудня 1942. Відзначився 1945 під час боїв у Сх. Пруссії. Після війни продовжив службу в армії. Від 1955 – ст. лейтенант у запасі....
В. О. Сандул
(16. 04. 1965, Херсон) – лікар-хірург. Доктор медичних наук (2000). Закін. Київський медичний інститут (1988). Відтоді працює в Інституті фтизіатрії і пульмонології НАМНУ (Київ): завідувач відділу торакал. хірургії (від 2008). Фахівець у галузі торакал. хірургії. Наукові дослідження: хірург. лікування поширеної та ускладненої патологій легень і...
Б. В. Радіонов
(справж. – Калабуха; 21. 06. 1930, Луганськ – 30. 06. 2022, Харків) – диригент, педагог, музично-громадський діяч. Чоловік І. Яценко. Професор (1982). Народний артист України (1991). Закін. Харків. консерваторію (1953; кл. К. Дорошенка), де відтоді й працював (нині університет мистецтв): від 1978 – завідувач кафедри опер. підготовки. Водночас...
І. Д. Гамкало
(18. 02. 1960, Харків) – фахівець у галузі залізничного транспорту. Доктор технічних наук (2010). Закін. Харків. інститут (1982; спеціальність «тепловози та тепловозне госп-во») та академію (2001; спеціальність «менеджер-економіст») залізнич. транспорту, де від 1982 й працює (нині Укр. академія залізнич. транспорту): від 2006 – декан факультету...
Л. П. Ватуля
(Калабухов Николай Иванович; 01. 08. 1908, станиця Каменська, нині м. Каменськ-Шахтинський Ростов. обл., РФ – 17. 10. 1991, м. Астрахань, РФ) – російський зоолог, еколог. Доктор біологічних наук (1946), професор (1947). Сталінcька премія (1952). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Моск. університет (1931), де й...
І. Г. Ємельянов
(07(20). 10. 1902, м. Ростов-на-Дону, Росія – 28. 11. 1989, Київ) – фізик. Батько К. Калабухової. Доктор фізико-математичних наук (1953), професор (1954). Закін. Томс. університет (РФ, 1930). Відтоді працював у Сибір. фіз.-тех. інституті (м. Томськ): від 1933 – старший науковий співробітник; 1937–56 – у Тбіліс. університеті: від 1940 – завідувач...
Л. П. Гермаш
(20. 11. 1947, Тбілісі) – фізик. Дочка М. Калабухова. Доктор фізико-математичних наук (2005). Закін. Київ. політех. інститут (1971). Від 1975 працює в Інституті фізики напівпровідників НАНУ (Київ): від 2006 – провідний науковий співробітник Досліджує монокристал., аморфні та нанорозмірні напівпровідник. матеріали за допомогою методів високорозділ....
Є. Ф. Венгер
– мінерал класу телуридів, дителурид золота координаційної будови AuTe2. Містить (%): Au – 43,59; Te – 56,41. Входить до складу золотих руд. Блиск металічний. Густина 9,3, твердість 3,5–5. Зустрічається рідко. Містить ізоморфну домішку Ag до 0,8 %. Сингонія моноклінна. Колір від латунно-жовтого до сріблясто-білого. Риска жовтувата до...
В. С. Білецький
( ; 16(29). 03. 1904, м. Кутаїсі, Грузія – 11. 12. 1988, Тбілісі) – грузинський поет, драматург, перекладач. Заслужений діяч мистецтв Груз. РСР (1961). Державні нагороди СРСР. Автор поем «» («Виклик Сходу», 1929), «» («Учардіоні», 1932), « » («Сонце сходило в диму згарищ», 1943), ...
О. Н. Мушкудіані
(20. 01. 1944, м. Александров Владимир. обл., РФ) – лікар-педіатр, фізіотерапевт. Доктор медичних наук (1994), професор (1995). Закін. Крим. мед. інститут (Сімферополь, 1967). Працював лікарем. Від 1970 – у Крим. мед. університеті: від 1982 – завідувач кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії факультету післядиплом. освіти, водночас 2003–05 –...
Т. В. Кантур
(23. 07(04. 08). 1866, с. Гранів, нині Гайсин. р-ну Вінн. обл. – 23. 07. 1942, с. Нікіта, нині смт Ялтин. міськради, АР Крим) – фахівець у галузі садівництва. Заслужений діяч науки РРФСР (1940). Закін. Проскаус. садово-помол. інститут (нині м. Прушкув Опол. воєводства, Польща, 1890). Працював 1890–92 у Псков. відділі Рос. товариства садівництва;...
Д. В. Сунгуров
– село Лубенського району Полтавської області. Калайдинців. сільс. раді підпорядк. села Клепачі, Лушники, Халепці, Хитці. Знаходиться за 3 км від р. Удай (притока Сули, бас. Дніпра), за 15 км від райцентру та за 130 км від обл. центру. Площа 3,23 км2. Насел. 1016 осіб (2001), переважно українці. Побл. с. Клепачі знайдено речі...
Н. Г. Шевченко
– село Бердянського району Запорізької області. Підпорядк. Карло-Марксів. сільс. раді. Знаходиться на р. Берда (впадає в Азовське море, утворюючи Бердян. лиман), за 180 км від обл. центру, за 40 км від райцентру та за 6 км від с. Карла Маркса. Площа 2,3 км2. Насел. 251 особа (2001), переважно українці. Засн. 1836 переселенцями...
В. І. Приймак
(10. 09. 1962, Вінниця) – артистка балету, балетмейстер. Заслужений артист України (2008). Поділ. літ.-мист. премія «Кришталева вишня» (2008), премія ім. Лесі Українки (2009). Закін. Житомир. культ.-осв. училище (1984; викл. І. та Л. Скорики). Відтоді – арт. балету, від 2004 – балетмейстер Вінн. укр. муз.-драм. театру ім. М. Садовського. К. –...
С. В. Фицайло
(05. 07. 1969, Івано-Франківськ) – етнополітолог. Син Я. Калакури. Доктор політичних наук (2008). Закін. Київський університет (1992). Відтоді працює в Інституті політ. і етнонац. дослідж. НАНУ: від 2009 – провідний науковий співробітник; водночас від 2009 – старший науковий співробітник Нац. НДІ українознавства (обидва – Київ); від 2010 –...
О. О. Ляшенко
(24. 09. 1937, с. Рудники, нині Підгаєцького р-ну Тернопільської обл.) – історик. Батько О. Калакури. Доктор історичних наук (1980), професор (1981). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2002). Закінчив Чернівецький університет (1963). Працював в Івано-Франківському педагогічному інституті (1964–69); перебував на партійній роботі (1969–72); у 1972–81...
П. С. Федорчак
– назва українців Холмщини i Підляшшя, які змінили греко-католицьку або православну вiру на римо-католицьку. Виникла у 1870-х рр., коли цар. Росія проводила політику, спрямов. на приєднання Унiат. Церкви до Православної. Очищення церк. обрядів від римо-катол. нашарувань викликало неочікуваний рос. владою опір населення і протест священиків. Щодо...
В. К. Борисенко
(20. 07. 1963, м. Чита, РФ) – економіст. Доктор економічних наук (2004), професор (2005). Закін. Комунар. гірн.-металург. інститут (нині м. Алчевськ Луган. обл., 1985). Працювала у Дніпроп. інж.-буд. інституті (1989–90); Дніпроп. університеті (1991–2002); від 2004 – у Дніпроп. університеті залізнич. транспорту: від 2005 – завідувач кафедри...
С. В. Мямлін
– мінерал, основний водний силікат цинку острівної будови. Ін. назва – геміморфіт. Zn4[(OH)2Si2O7]·H2O. Містить (%): ZnO – 67,5; SiO2 – 25,0; H2O – 7,5. Сингонія ромбічна. Кристали таблитчасті, призматичні, безбарвні. Утворюють соско- і гроноподібні сталактити, рідше – суціл. та зернисті агрегати. Густина 3,45, твердість 4,5–5,0. Форми виділення –...
В. С. Білецький
– затока у північній частині Чорного моря. Вдається на 13 км у Кримський п-ів між мисами Євпаторійський (на Пн.) і Лукулл (на Пд.). Шир. біля входу 41 км. Глиб. від 5–10 м до 20–30 м. У затоку впадають річки Альма та Булганак-Західний. Пд. береги затоки абразійні, глинисті, пн. – акумулятивні, піщані. Дно у прибереж. частині вкрите...
Ю. О. Амброз
(06. 11. 1957, с. Оселя Яворів. р-ну Львів. обл.) – промисловець. Орден княгині Ольги 3-го (2003) та 2-го (2007) ступ. Закін. Львів. технікум легкої промисловості (1977), заг.-тех. (1985) та екон. (1989) факультети Ужгород. університету. Від 1977 працює на Ужгород. швей. ф-ці, пройшовши шлях від технолога до дир. (від 1995); у лютому 2008 – червні...
В. І. Шубчинська
(01. 01. 1949, с. Мстіж Мінської обл.) – композитор, педагог. Член НСКУ (1985). Міжнародна премія ім. В. Михайлюка (2001). Закін. Київську консерваторію (1978; кл. А. Штогаренка). 1980–87 – керівник колективів худож. самодіяльності Будинку вчителя, водночас 1982–86 – викладач Муз. училища ім. Р. Ґлієра (обидва – Київ). Від 1987– на творчій роботі....
С. Й. Лісецький
(07. 02. 1914, с. Троїцьке, нині Казахстан – 07. 11. 1977, Київ) – лікар-дерматовенеролог. Доктор медичних наук (1958), професор (1959). Закін. Казах. мед. інститут (Алма-Ата, нині Алмати, 1942), де відтоді й працювала: від 1956 – професор кафедри шкір. і венерич. хвороб. 1960–77 – завідувач кафедри дерматовенерології Київ. інституту удосконалення...
Р. І. Гош
– археологічна пам’ятка кінця бронзового віку – початку раннього залізного віку. Датоване 10–8 ст. до н. е. Досліджене 1956–57 побл. с. Калантаїв Кремгесів. р-ну Кіровогр. обл. (нині ця тер. затоплена Кременчуц. водосховищем). Входило до Тясмин. оборон. лінії городищ чорноліської культури. Виявлено рештки дерев’яного укріплення в товщі валу, два...
В. В. Отрощенко
– річка у Каланчацькому і Чаплинському районах Херсонської області, впадає у Каланчацький лиман (басейн Чорного моря). Довжина 54,75 км, площа водозбірного басейну 530,1 км2. Бере початок на Пн. Сх. від смт Чаплинка. Долина коритоподібна, у р-ні смт Каланчак схили випрямлені, шир. досягає 200 м по низу. Річище слабозвивисте; на окремих...
Т. В. Кунафіна
– селище міського типу Херсонської області, райцентр. Знаходиться на р. Каланчак (бас. Чорного моря), за 104 км від обл. центру та за 27 км від залізнич. ст. Каланчак (смт Мирне). Площа 14,7 км2. Насел. 11 085 осіб (2001, складає 98,1 % до 1989): українців – 82 %, росіян – 15 %, проживають також німці, білоруси,...
С. І. Голощепова, Г. П. Зінчук, М. І. Кишиневський
Підпорядк. Каланчац. райвідділу культури (Херсон. обл.). Засн. 1978. Від 2008 – у ниніш. приміщенні. Експозиц. розділи: «Наш край у далекому минулому», «Каланчацький район у роки Великої Вітчизняної війни», «Сьогодення Таврійського краю». У фондах – 3758 експонатів. Тут зберігаються археол. знахідки, речі селян. побуту, одяг 19 ст., фотоматеріали...
С. І. Голощепова
Популярні статті цього тому в 2026 році
-
-
Катоніна Світлана Петрівна
899 -
Київська область
776 -
Київський медичний університет Української асоціації народної медицини
697 -
Карпати (Карпатські гори)
626 -
Калапач Роман Степанович
403 -
Київська тютюнова фабрика
378 -
Київське вище зенітне ракетне інженерне училище ім. С. Кірова
339 -
Київський завод автоматики ім. Г. Петровського
300 -
Катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції
297 -
Касіян Василь Ілліч
287 -
Київприлад Виробниче об’єднання
286