ВСІ ТОМИ
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
Енциклопедія Сучасної України

Том 12

Енциклопедія Сучасної України. Т. 12: «Кал» – «Киї»
ISBN978-966-02-6472-4
ISBN серії966-02-2074-X
УДК030(477)
ВидавецьІнститут енциклопедичних досліджень НАН України
ЗасновникиНАН України; НТШ
Гол. редкол.І. М. Дзюба; А. І. Жуковський; М. Г. Железняк та ін.
ВидавецьІнститут енциклопедичних досліджень НАН України
Місце виданняКиїв
Рік2012
Обсяг711 с.

Том містить 2.7 тис. статей

Зміст

Калабалін Семен Панасович

(21, за іншими даними – 14. 08. 1903, с. Сулимівка, Полтавщина – 24. 06. 1972, с. Клеменово, похований у м. Єгор’євськ Московської обл.) – педагог. Закінчив Харківський сільськогосподарський (1927) та Полтавський педагогічний (1932) інститути. Вихованець А. Макаренка. Працював у виховних закладах, очолюваних ним, був послідовником його вчення....
С. Г. Карпенчук

Калабін Євген Миколайович

(21. 01. 1899, м. Конотоп, нині Сумська обл. – ?) – живописець, графік і архітектор. Доктор технічних наук (1939). На початку 1920-х років емігрував до Фінляндії, де працював викладач малювання у гімназії. Від 1925 – у Празі. Навчався у Празький вищому технічному училищі (відділ архітектури і будівництва; викладач О. Блажичек), академії Ґранд...
С. І. Побожій

Калабін Олексій Іванович

(19. 02. 1920, с. Теряєво, нині Іванов. обл., РФ – 17. 04. 2008, м. Іваново) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1940, на фронті від березня 1942. Закін. курси молодших лейтенантів (1942). Відзначився 2 жовтня 1943 під час форсування Дніпра побл. с. Новосілки...
О. Д. Андрющенко

Калабун Валентин Васильович

(07. 11. 1924, м. Маріуполь, нині Донецької обл. – 20. 07. 1997, там само) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник другої світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від липня, на фронті від грудня 1942. Відзначився 1945 під час боїв у Східній Пруссії. Після війни продовжив службу в армії. Від 1955 – старший лейтенант у...
В. О. Сандул

Калабуха Ігор Анатолійович

(16. 04. 1965, Херсон) – лікар-хірург. Доктор медичних наук (2000). Закінчив Київський медичний інститут (1988). Відтоді працює в Інституті фтизіатрії і пульмонології НАМНУ (Київ): завідувач відділу торакальної хірургії (від 2008). Фахівець у галузі торакальної хірургії. Наукові дослідження: хірургічне лікування поширеної та ускладненої патологій...
Б. В. Радіонов

Калабухін Анатолій Васильович

(справжнє ім'я – Калабуха; 21. 06. 1930, Луганськ – 30. 06. 2022, Харків) – диригент, педагог, музично-громадський діяч. Чоловік І. Яценко. Професор (1982). Народний артист України (1991). Закінчив Харківську консерваторію (1953; клас К. Дорошенка), де відтоді й працював (нині університет мистецтв): від 1978 – завідувач кафедри оперної підготовки....
І. Д. Гамкало

Калабухін Юрій Євгенович

(18. 02. 1960, Харків) – фахівець у галузі залізничного транспорту. Доктор технічних наук (2010). Закінчив Харківський інститут (1982; спеціальність «тепловози та тепловозне господарство») та академію (2001; спеціальність «менеджер-економіст») залізничного транспорту, де від 1982 й працює (нині Українська академія залізничного транспорту): від...
Л. П. Ватуля

Калабухов Микола Іванович

(Калабухов Николай Иванович; 01. 08. 1908, станиця Каменська, нині м. Каменськ-Шахтинський Ростовської обл., РФ – 17. 10. 1991, м. Астрахань, РФ) – російський зоолог, еколог. Доктор біологічних наук (1946), професор (1947). Сталінcька премія (1952). Учасник другої світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Московський університет...
І. Г. Ємельянов

Калабухов Микола Петрович

(07(20). 10. 1902, м. Ростов-на-Дону, Росія – 28. 11. 1989, Київ) – фізик. Батько К. Калабухової. Доктор фізико-математичних наук (1953), професор (1954). Закінчив Томський університет (РФ, 1930). Відтоді працював у Сибірському фізико-технічному інституті (м. Томськ): від 1933 – старший науковий співробітник; 1937–56 – у Тбіліському університеті:...
Л. П. Гермаш

Калабухова Катерина Миколаївна

(20. 11. 1947, Тбілісі) – фізик. Дочка М. Калабухова. Доктор фізико-математичних наук (2005). Закінчила Київський політехнічний інститут (1971). Від 1975 працює в Інституті фізики напівпровідників НАНУ (Київ): від 2006 – провідний науковий співробітник. Досліджує монокристалічні, аморфні та нанорозмірні напівпровідникові матеріали за допомогою...
Є. Ф. Венгер

Калаверит

– мінерал класу телуридів, дителурид золота координаційної будови AuTe2. Містить (%): Au – 43,59; Te – 56,41. Входить до складу золотих руд. Блиск металічний. Густина 9,3, твердість 3,5–5. Зустрічається рідко. Містить ізоморфну домішку Ag до 0,8 %. Сингонія моноклінна. Колір від латунно-жовтого до сріблясто-білого. Риска жовтувата до...
В. С. Білецький

Каладзе Карло Ражденович

( ; 16(29). 03. 1904, м. Кутаїсі, Грузія – 11. 12. 1988, Тбілісі) – грузинський поет, драматург, перекладач. Заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР (1961). Державні нагороди СРСР. Автор поем «» («Виклик Сходу», 1929), «» («Учардіоні», 1932), « »   («Сонце   сходило   в диму згарищ»,   1943),  ...
О. Н. Мушкудіані

Каладзе Микола Миколайович

(20. 01. 1944, м. Александров Владимирської обл., РФ) – лікар-педіатр, фізіотерапевт. Доктор медичних наук (1994), професор (1995). Закінчив Кримський медичний інститут (Сімферополь, 1967). Працював лікарем. Від 1970 – у Кримському медичному університеті: від 1982 – завідувач кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії факультету післядипломної...
Т. В. Кантур

Калайда Феофіл Климентійович

(23. 07(04. 08). 1866, с. Гранів, нині Гайсинського р-ну Вінницької обл. – 23. 07. 1942, с. Нікіта, нині смт Ялтинської міськради, АР Крим) – фахівець у галузі садівництва. Заслужений діяч науки РРФСР (1940). Закінчив Проскауський садово-помологічний інститут (нині м. Прушкув Опольського воєводства, Польща, 1890). Працював 1890–92 у Псковському...
Д. В. Сунгуров

Калайдинці

– село Лубенського району Полтавської області. Калайдинцівській сільській раді підпорядковані села Клепачі, Лушники, Халепці, Хитці. Знаходиться за 3 км від р. Удай (притока Сули, басейн Дніпра), за 15 км від райцентру та за 130 км від обласного центру. Площа 3,23 км2. Населення 1016 осіб (2001), переважно українці. Поблизу с....
Н. Г. Шевченко

Калайтанівка

– село Бердянського району Запорізької області. Підпорядковано Карло-Марксівській сільській раді. Знаходиться на р. Берда (впадає в Азовське море, утворюючи Бердянський лиман), за 180 км від обласного центру, за 40 км від райцентру та за 6 км від с. Карла Маркса. Площа 2,3 км2. Населення 251 особа (2001), переважно українці....
В. І. Приймак

Калакай Діана Сергіївна

(10. 09. 1962, Вінниця) – артистка балету, балетмейстер. Заслужений артист України (2008). Подільська літературно-мистецька премія «Кришталева вишня» (2008), премія імені Лесі Українки (2009). Закінчив Житомирське культирно-освітнє училище (1984; викл. І. та Л. Скорики). Відтоді – артистка балету, від 2004 – балетмейстер Вінницького українського...
С. В. Фицайло

Калакура Олег Ярославович

(05. 07. 1969, Івано-Франківськ) – етнополітолог. Син Я. Калакури. Доктор політичних наук (2008). Закінчив Київський університет (1992). Відтоді працює в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ: від 2009 – провідний науковий співробітник; водночас від 2009 – старший науковий співробітник Національного НДІ українознавства (обидва –...
О. О. Ляшенко

Калакура Ярослав Степанович

(24. 09. 1937, с. Рудники, нині Підгаєцького р-ну Тернопільської обл.) – історик. Батько О. Калакури. Доктор історичних наук (1980), професор (1981). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2002). Закінчив Чернівецький університет (1963). Працював в Івано-Франківському педагогічному інституті (1964–69); перебував на партійній роботі (1969–72); у 1972–81...
П. С. Федорчак

Калакути

– назва українців Холмщини i Підляшшя, які змінили греко-католицьку або православну вiру на римо-католицьку. Виникла у 1870-х рр., коли цар. Росія проводила політику, спрямов. на приєднання Унiат. Церкви до Православної. Очищення церк. обрядів від римо-катол. нашарувань викликало неочікуваний рос. владою опір населення і протест священиків. Щодо...
В. К. Борисенко

Каламбет Світлана Валеріївна

(20. 07. 1963, м. Чита, РФ) – економіст. Доктор економічних наук (2004), професор (2005). Закінчив Комунарський гірничо-металургійний інститут (нині м. Алчевськ Луганської обл., 1985). Працювала у Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті (1989–90); Дніпропетровському університеті (1991–2002); від 2004 – у Дніпропетровському університеті...
С. В. Мямлін

Каламін

– мінерал, основний водний силікат цинку острівної будови. Інша назва – геміморфіт. Zn4[(OH)2Si2O7]·H2O. Містить (%): ZnO – 67,5; SiO2 – 25,0; H2O – 7,5. Сингонія ромбічна. Кристали таблитчасті, призматичні, безбарвні. Утворюють соско- і гроноподібні сталактити, рідше – суцільні та зернисті агрегати. Густина 3,45, твердість 4,5–5,0. Форми...
В. С. Білецький

Каламітська затока

– затока у північній частині Чорного моря. Вдається на 13 км у Кримський півострів між мисами Євпаторійський (на Північ) і Лукулл (на Південь). Ширина біля входу 41 км. Глибина від 5–10 м до 20–30 м. У затоку впадають річки Альма та Булганак-Західний. Південні береги затоки абразійні, глинисті, північні – акумулятивні, піщані. Дно у...
Ю. О. Амброз

Каламуняк Мирослава Михайлівна

(06. 11. 1957, с. Оселя Яворів. р-ну Львів. обл.) – промисловець. Орден княгині Ольги 3-го (2003) та 2-го (2007) ступ. Закін. Львів. технікум легкої промисловості (1977), заг.-тех. (1985) та екон. (1989) факультети Ужгород. університету. Від 1977 працює на Ужгород. швей. ф-ці, пройшовши шлях від технолога до дир. (від 1995); у лютому 2008 – червні...
В. І. Шубчинська

Каландьонок Микола Анатолійович

(01. 01. 1949, с. Мстіж Мінської обл.) – композитор, педагог. Член НСКУ (1985). Міжнародна премія імені В. Михайлюка (2001). Закінчив Київську консерваторію (1978; клас А. Штогаренка). 1980–87 – керівник колективів художньої самодіяльності Будинку вчителя, водночас 1982–86 – викладач Музичного училища імені Р. Ґлієра (обидва – Київ). Від 1987– на...
С. Й. Лісецький

Калантаєвська Ксенія Онисимівна

(07. 02. 1914, с. Троїцьке, нині Казахстан – 07. 11. 1977, Київ) – лікар-дерматовенеролог. Доктор медичних наук (1958), професор (1959). Закінчив Казахський медичний інститут (Алма-Ата, нині Алмати, 1942), де відтоді й працювала: від 1956 – професор кафедри шкірних і венеричних хвороб. 1960–77 – завідувач кафедри дерматовенерології Київського...
Р. І. Гош

Калантаївське городище

– археологічна пам’ятка кінця бронзового віку – початку раннього залізного віку. Датоване 10–8 ст. до нашої ери. Досліджене 1956–57 поблизу с. Калантаїв Кремгесівського району Кіровоградської області (нині ця територія затоплена Кременчуцьким водосховищем). Входило до Тясминської оборонної лінії городищ чорноліської культури. Виявлено рештки...
В. В. Отрощенко

Каланчак

– річка у Каланчацькому і Чаплинському районах Херсонської області, впадає у Каланчацький лиман (басейн Чорного моря). Довжина 54,75 км, площа водозбірного басейну 530,1 км2. Бере початок на Північному Сході від смт Чаплинка. Долина коритоподібна, у районі смт Каланчак схили випрямлені, ширина досягає 200 м по низу. Річище слабозвивисте;...
Т. В. Кунафіна

Каланчак

– селище міського типу Херсонської області, райцентр. Знаходиться на р. Каланчак (бас. Чорного моря), за 104 км від обл. центру та за 27 км від залізничної станції Каланчак (смт Мирне). Площа 14,7 км2. Насел. 11 085 осіб (2001, складає 98,1 % до 1989): українців – 82 %, росіян – 15 %, проживають також німці, білоруси,...
С. І. Голощепова, Г. П. Зінчук, М. І. Кишиневський

Каланчацький краєзнавчий музей

Підпорядковано Каланчацькому райвідділу культури (Херсонська обл.). Засновано 1978. Від 2008 – у нинішньому приміщенні. Експозиційні розділи: «Наш край у далекому минулому», «Каланчацький район у роки Великої Вітчизняної війни», «Сьогодення Таврійського краю». У фондах – 3758 експонатів. Тут зберігаються археологічні знахідки, речі селянського...
С. І. Голощепова

Популярні статті цього тому в 2026 році