Карпов Володимир Федорович
КА́РПОВ Володимир Федорович (04. 11. 1911, містечко Гальбштадт, нині м. Молочанськ Токмац. р-ну Запоріз. обл. — 23. 09. 1987, м. Жданов, нині Маріуполь Донец. обл.) — промисловець. Герой Соц. Праці (1971). Сталінcька премія (1951) та Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1978). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Харків. мех.-маш.-буд. інститут (1937). Працював заст. гол. технолога, гол. інж. Новокраматор. маш.-буд. заводу (м. Краматорськ Донец. обл., 1946–55); радником Міністерства важкого машинобудування СРСР у НДР (1955–57); гол. інж. Упр. машинобудування Донец. раднаргоспу (1957–61); дир. (1961–76) Жданов. заводу важкого машинобудування, ген. дир. (1976–80) ВО «Ждановважмаш» (згодом ВАТ «Азовмаш»). Під його керівництвом підприємство ввійшло до трійки найпотужніших маш.-буд. заводів СРСР і стало монополістом з виробництва паливозаправників, залізнич. цистерн для перевезення нафтопродуктів, конверторів, бронетехніки.
Рекомендована література
- Радов А. Принципы директора Карпова. Москва, 1981;
- Пеунов В. Нить жизни. Мариуполь, 1995;
- ЖЗТМ–Азовмаш: Стратегия успеха. Мариуполь, 2008.
Завантажити статтю
Людина 
