Карпов Євген Васильович
Визначення і загальна характеристика
КА́РПОВ Євген Васильович (06. 10. 1919, х. Єсауловка, нині Розсошин. р-ну Воронез. обл., РФ — 18. 07. 2016, Київ) — прозаїк, перекладач. Член СП СРСР (1960), НСПУ (1965). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Літ. інститут у Москві (1954). Очолював Ставроп. організацію СП СРСР (РФ, 1968–70). Мешкав у Сімферополі, від 2001 — у Києві. Більшість творів присвяч. темам сучасності, виховання. Автор нарисів на реліг. тематику. Переклав рос. з адигей. мови низку романів І. Машбаша. Окремі твори К. перекладено чес., польс., франц. мовами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Мои родственники: Повесть. Волгоград, 1959; Сдвинутые берега: Повесть. Москва, 1961; 1968; Синие ветры. Москва, 1963; Не родись счастливым: Повесть. Москва, 1965; Повести и рассказы. Москва, 1965; 1979; Крутогорье. Ставрополь, 1975; Москва, 1975; Твой брат. Ставрополь, 1975; Знойное поле: Худож.-докум. повесть. Москва, 1979; На семи холмах. Москва, 1981; Буруны. Ставрополь, 1985; Избранные произведения: В 3 т. Москва, 1990.
Завантажити статтю
Людина 
