Карпов Микола Олексійович

КА́РПОВ Микола Олексійович (08. 07. 1929, Полтава — 06. 04. 2003, Київ) — кінодраматург. Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Центр. комсомол. школу при ЦК ВЛКСМ (1956), істор. факультет Київ. університету (1962). Член НСКінУ (1974). Перебував на журналіст. та комсомол. роботах (1949–54). Працював у апараті ЦК ЛКСМУ (1956–59), ЦК КПУ (1969–67), Гол. упр. з виробництва фільмів Міністерства культури УРСР (1959–62), гол. ред. Київ. творчо-вироб. об’єдн. кіностудії «Центрнаукфільм» (1967–72), дир. Укр. відділ. Всесоюз. бюро пропаганди рад. кіномистецтва (1972–76), секр. правління НСКінУ (1976–2000). Автор сценаріїв багатьох телевізій., докум. і наук.-популяр. стрічок: «Обов’язок кожного» (1965, реж. Б. Волков), «Десант у безсмертя» (1966, реж. В. Шкурін), «Командарм Дибенко» (1967, реж. М. Шапсай), «Мамаїв курган», «Кораблі ідуть» (реж. Р. Синько; обидві — 1969), «Ми — комуністи» (1971), «Чотири ордени командарма Федька», «Перший флагман радянського флоту» (обидві — 1979), «Юний шеф» (1982). Автор кн.: «Юний шеф» (1958), «Невмирущі традиції», «Назустріч бурі» (обидві — 1960), «Крізь бурі і шторми» (1961), «Таємнича Олена» (1962), «Комсомольське пильне око» (1963), «Дочки великої бурі» (1967; усі — Київ), низки статей і нарисів у періодиці.

Завантажити статтю