ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Карсавін Лев Платонович

КАРСА́ВІН Лев Платонович (Карсавин Лев Платонович; 30. 11(12. 12). 1882, С.-Петербург – 20. 07. 1952, концтабір Абезь, Комі АРСР, РФ) – російський історик-медієвіст, філософ, богослов. Брат Т. Карсавіної. Закін. С.-Петербур. університет (1906), де був залишений на каф. заг. історії для підготовки до професор. звання. 1910–12 досліджував б-ки та архіви Італії і Франції. 1915 захистив доктор. дис. «Основы средневековой религиозности в ХІІ–ХІІІ веках, преимущественно в Италии». Працював у Петрогр. університеті (нині С.-Петербург): від 1918 – екстраординар. проф.; також читав лекції на Вищих жін. курсах та ін. Вивчав реліг. життя середньовіч. Європи, зокрема історію францисканства, сект і єресей 12–13 ст. У працях намагався відтворити світогляд і поведінку людини тієї епохи, що сприяло розвиткові нового наук. напряму, який нині називають істор. антропологією. У роки 1-ї світової війни перейшов від медієвістики до філос. і богослов. проблем. 1922 у складі великої групи інтелігенції висланий із РФ. 1922–26 мешкав у Берліні, викладав у Реліг.-філос. академії та Рос. наук. інституті; 1926–28 – у Франції. Один із провід. ідеологів лівого крила євразій. руху (1925–29). Від 1928 – проф. заг. історії Каунас. університету (Литва), разом із яким 1940 переїхав до Вільнюса; від 1946 – директор Вільнюс. худож. музею. 1949 заарешт., помер в ув’язненні. Створив систему християн. метафізики, що остаточно сформувалася у працях «О личности» (1929) і «Поэмы о смерти» (1931). Незавершеною залишилася фундам. «История европейской культуры».

Пр.: Католичество. Петроград, 1918; Введение в историю. Петроград, 1920; Святые отцы и учители церкви (раскрытие православия в их творениях). Париж, 1927; Москва, 1994; Религиозно-философские сочинения. Т. 1. Москва, 1992; Феноменология революции. Тверь, 1992; Малые сочинения. С.-Петербург, 1994.

Літ.: G. A. Wetter. L. P. Karsawins ontologie der Dreieinheit. Die Strusetur des kreatürlichen Seins als Abbild der göttlichen Dreifaltigkeit // Orientalia Christiana Periodica. 1943. Vol. 9, № 3–4; L. Karsavin et la pensée russe du XXe siécle. Paris, 1996; Мелих Ю. Б. Персонализм Л. П. Карсавина и европейская философия. Москва, 2003; Контексты Л. Карсавина. Вильнюс, 2004.

Р. В. Пилипчук

Основні праці

Католичество. Петроград, 1918; Введение в историю. Петроград, 1920; Святые отцы и учители церкви (раскрытие православия в их творениях). Париж, 1927; Москва, 1994; Религиозно-философские сочинения. Т. 1. Москва, 1992; Феноменология революции. Тверь, 1992; Малые сочинения. С.-Петербург, 1994.

Рекомендована література

  1. G. A. Wetter. L. P. Karsawins ontologie der Dreieinheit. Die Strusetur des kreatürlichen Seins als Abbild der göttlichen Dreifaltigkeit // Orientalia Christiana Periodica. 1943. Vol. 9, № 3–4;
  2. L. Karsavin et la pensée russe du XXe siécle. Paris, 1996;
  3. Мелих Ю. Б. Персонализм Л. П. Карсавина и европейская философия. Москва, 2003;
  4. Контексты Л. Карсавина. Вильнюс, 2004.
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Карсавін Лев Платонович / Р. В. Пилипчук // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-10144

Том ЕСУ:

12-й

Дата виходу друком тому:

2012

Дата останньої редакції статті:

2012

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

10144

Кількість переглядів цього року:

48

Схожі статті

Камал
Людина  | Том 12 | 2012
Г. С. Сабірзянов, Р. Р. Мусабекова
Даренський
Людина  | 2023
О. С. Жученко
Золотарьов
Людина  |  Том 10 | 2010
І. Д. Гамкало

Нагору