Розмір шрифту

A

Картоплярство

КАРТОПЛЯ́РСТВО — галузь сільського господарства з виробництва картоплі для харчових, технічних і кормових потреб. Роз­винене майже у всіх країнах світу до 70–710 пн. ш. у Пн. і 45–460 пд. ш. у Пд. пів­кулях. Картопля належить до найважливіших с.-г. культур, завдяки смак., харч. та кулінар. якостям стала продуктом майже щоден. спожива­н­ня. У харчуван­ні насел. України посідає 2-е м. після хліба. Станом на 2001, у світі за­ймала 19,3 млн га, валовий збір становив 308,2 млн т, середня врожайність — 16,0 т/га. Батьківщиною картоплі є Пд. Америка, звідки бл. 1565 її завезено в Іспанію, бл. 1586 — в Англію. На тер. Росії вирощують від поч. 18 ст., в Україні — від 2-ї пол. 18 ст. 1913 в Україні площа під картоплею становила 1,08 млн га, валовий збір — 8,5 млн т; 1956–60 площа досягла 2,26 млн га, валовий збір — 21,1 млн т; 1966–90 площа скоротилася до 1,47 млн га, 2000–01 становила 1,6 млн га, валовий збір — 17,3–19,8 млн т; 2010–11 площа стабілізувалася на рівні 1,4 млн га, валовий збір — 18–24 млн т, урожайність — 13,2–16,6 т/га. За обсягом виробництва картоплі Україна за­ймає 5-е м. у світі після Китаю, РФ, Польщі, США (станом на 2002, на Україну припадало 5,6 % світ. виробництва), забезпечуючи внутр. потреби у ній. У великих спеціаліз. господарствах, які за­стосовують інтенсивні технології, площа під картоплею скоротилася від 477 тис. га (у середньому за 1986–90) до 25 тис. га (2000). Станом на 2010–11, вона становила 28–34 тис. га, 97 % посів. площ та валового збору сконцентровано в дрібних селян. господарствах та на присадиб. ділянках, що зумовило низку про­блем. Зокрема обмеже­н­ня площі ускладнило забезпече­н­ня чергува­н­ня культур у сіво­зміні, внаслідок чого гостро по­стало пита­н­ня захисту картоплі від хвороб і шкідників. Роз­ширився ареал золотистої картопляної нематоди, виявлено бліду картопляну нематоду. Оскільки присадибні й дачні ділянки за від­сутності сортозаміни та сортооновле­н­ня стають резервуарами шкідників і збудників хвороб, за умов концентрації виробництва картоплі на невеликих ділянках необхід. умовою під­вище­н­ня рентабельності галузі є широке викори­ста­н­ня високо­врожай., стійких до хвороб і шкідників сортів. При обмеженому за­стосуван­ні добрив та засобів захисту сорт залишається єдиним ефектив. засобом під­вище­н­ня врожайності. Станом на 2012, до «Реєстру сортів рослин України» занесено 158 сортів картоплі, з яких 72 створ. селекціонерами України. Зважаючи на зміни умов вирощува­н­ня та вимог ринку, увагу зосереджено на виведен­ні сортів, стійких до картопляної нематоди, фітофтори, придатних для пром. пере­робле­н­ня. Заг. щорічна потреба насін­нєвої картоплі становить 180 тис. т, зокрема 23,5 тис. т елітної, 156,9 тис. т 1–3-ї ре­продукцій. Насін­ництвом за­ймаються н.-д. установи, елітні та ре­продукц. господарства. Високо­продуктивне К. в Україні неможливе без інтенсифікації, пере­ходу до індустр. технологій виробництва, створе­н­ня від­повід­ної ринк. інфра­структури. Важливими умовами досягне­н­ня цього залишається спеціалізація виробництва. Завдяки таким чин­никам у Нідерландах, США, Франції та ін. країнах за остан­ні 20 р. досягнено 90 % приросту врожайності. Остан­нім часом в Україні існує тенденція до від­новле­н­ня спеціаліз. виробництва картоплі на базі госп-в різних форм господарюва­н­ня завдяки зро­стан­ню попиту на картоплю, придатну насамперед для пере­робле­н­ня та викори­ста­н­ня як якіс. насін­нєвого матеріалу. Нині інтенсивно роз­вивається картоплепереробна пром-сть. Для забезпече­н­ня її сировиною створ. зони вирощува­н­ня спец. сортів, придатних для пере­робле­н­ня. Картоплю вирощують у всіх ґрунт.-клімат. зонах України. Най­сприятливіші умови для цієї культури — у зоні Поліс­ся. В остан­ні роки від­булася зонал. пере­спеціалізація галузі. Внаслідок різкого скороче­н­ня товар. виробництва в господарствах Поліс­ся, які раніше забезпечували картоплею пд. регіони країни, значно роз­ширилися площі, зайняті нею, в лісо­степ. і степ. зонах. Якщо 1990 у Поліс­сі було зосереджено 59,2 % площ, Лісо­степу — 25,3 %, Степу — 15,5 %, то 2000 — від­повід­но, 49,0; 30,3; 20,4 %, а в 2011 — 33,2; 45,1; 21,7 %. Центром наук. дослідж. про­блем К. є Ін­ститут картоплярства НААНУ (смт Немішаєве Бородян. р-ну Київ. обл.), що координує роботу з питань селекції, насін­ництва та технології виробництва і пере­робле­н­ня картоплі 20-ти н.-д. установ України.

Літ.: Оверчук В. И. Пути повышения урожайности и улучшения качества картофеля. К., 1978; Картопляр. К., 1990; Картопля — другий хліб. Вип. 1–2. К., 1995; Картопля. Т. 1. Біла Церква, 2002; Куценко В. С. Картопля. Т. 2. Хвороби і шкідники. К., 2003; Картопля. Т. 3. К., 2007.

В. С. Куценко

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2012
Том ЕСУ:
12
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
10182
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
121
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Картоплярство / В. С. Куценко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-10182.

Kartopliarstvo / V. S. Kutsenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2012. – Available at: https://esu.com.ua/article-10182.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору