Картуков Геннадій Олександрович
КАРТУКО́В Геннадій Олександрович (15. 01. 1943, м. Первоуральськ Свердлов. обл., РФ) — артист цирку і педагог. Заслужений артист УРСР (1977). Навч. цирк. мистецтву в студії Будинку культури Нікопол. пд.-труб. заводу (Дніпроп. обл.; 1959–62, кер. А. Бекеш). Працював арт. у ньому (від 1958), Київ. цирку (1966–2003) та Дирекції пересув. цирк. колективів України (1966–87), Укрдержцирку (1995–2003). Виступав як повітр. гімнаст, акробат, пародист і клоун. Створив номери «Повітряний гімнаст на ловиторці» (1966, разом із дружиною Л. Плехановою на вис. бл. 50 м виконав проліт через стадіон 120 м по тросу, закріпленому між висот. кранами, тримаючись зубами; лауреати 3-го фестивалю молоді УРСР, Київ, 1977), «Клоун-ексцентрик» (1968, під керівництвом Є. Чеколтана), комічно-акробат. номер «Посилка» (1979, із дружиною). Кер. цирк. студії «Юність» при Будинку культури Нікопол. пд.-труб. заводу (1988–94). У м. Нікополь заснував приват. пересув. цирк «Балаган» (2004), Укр. цирк. незалежну компанію «Парадокс» (2006), пересув. «Цирк на воді» (2008). Гастролі у країнах Сх. Європи, Пн. і Пд. Америки, Азії, Африки. Серед учнів — клоуни О. Волобуєв, О. Картуков та Ю. Хісамутдінов, гімнастка на трапеції М. Кавалліні.
Рекомендована література
- Крюков И. И снова цирк // Евпаторий. здравница. 1984, 24 июня;
- Грачев Б. Неоценимый подарок // Сов. цирк. 1987, 11 сен.;
- A. Pohl. The show goes on // Daily Chronical. 1999, 9 july.