Карюков Михайло Федорович

КАРЮКО́В Михайло Федорович (14(27). 07. 1905, Одеса — 01. 12. 1992, Київ) — кінооператор, сценарист, кінорежисер. Член СКінУ (1965). Закін. курси кіномеханіків (1925), оператор. відділ. Одес. кінотехнікуму (1930). Відтоді працював оператором і організатором комбінов. зйомок на кіностудіях Одеси, Ташкента, Тбілісі, Мінська, Москви; оператором Одес. кіностудії (1955–70), водночас у н.-д. лаб. Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка (1967–69). Зняв стрічки: «Виноград», «Генеральна репетиція» (1931), «Мокра пристань» (1932; не закінч.), «Страта» (1934, співавт.; усі — реж. М. Білинський), «На великому шляху» (реж. В. Радиш, не закінч.), «Дизель» (обидві — 1932), «Пахта-ой» (1952, реж. К. Ярматов, співавтор сценарію). Здійснив комбінов. зйомки до фільмів: «Повінь» (1935), «Карл Бруннер» (1936, реж. О. Маслюков), «Гірська квітка» (1937, реж. В. Артеменко), «Таємничий острів» (1941, реж. Е. Пенцлін), «Ніч над Белґрадом» (1942, реж. Л. Луков), «Насреддін у Бухарі» (1943, реж. Я. Протазанов), «Тахір і Зухра» (1945, реж. Н. Ганієв), «Алішер Навої» (1948, реж. К. Ярматов), «Вони спустилися з гір» (1954, реж. М. Санішвілі), «Чарівна сопілка», «Тінь біля пірсу» (реж. М. Винярський; обидва — 1955), «Пропав безвісти» (1956), «Круті сходи» (реж. С. Навроцький), «Партизанська іскра» (реж. О. Маслюков, М. Маєвська; обидва — 1957), «Місто майстрів» (реж. В. Бичков), «Альпійська балада» (реж. Б. Степанов; обидва — 1965) та ін. Співавтор сценаріїв і співпостановник стрічок: «Небо кличе» (1959), «Мрії назустріч» (1963), що є найпомітнішими у твор. спадщині К. Автор кн. «Нові засоби комбінованої зйомки» (1939). Зробив низку винаходів у галузі оператор. зйомок.

Завантажити статтю