Касаткін Микола Олексійович
КАСА́ТКІН Микола Олексійович (Касаткин Николай Алексеевич; 13. 12. 1859, Москва — 07. 12. 1930, там само) — російський живописець. Народний художник РСФРР (1923). Член Товариства передвижників (1891). Закін. Моск. училище живопису, скульптури та архітектури (1883; викл. В. Перов, І. Прянишников). Працював у ньому викл. (1894–1917); водночас — у видавництві І. Ситіна. Брав участь у створенні «Русской истории в картинах», першого настіл. календаря. Один із зачинателів соцреалізму в рад. образотвор. мистецтві. Учасник мистецьких виставок від 1891. Гол. тема — життя і боротьба робітн. класу. Після поїздок на Донбас та Урал створив низку полотен про тяжку працю й злиденне життя шахтарів, відтворював внутр. красу людини праці. Оформляв масові свята, був художником-інструктором відділу нар. освіти Сокольниц. райради (від 1918), створив рай. художню студію для робітників.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Жебраки біля церковної паперті» (1883), «Суперниці» (1890), «У робочій родині» (1890–1900), «Тяжко (Буревісник)», «Жарт» (обидва — 1892), «Дівчина біля огорожі» (1893), «Збір вугілля бідними на виробленій шахті. Донбас», «Шахтарка» (обидва — 1894), «Вуглекопи. Зміна», «Шахтарі» (обидва — 1895), «Шахтар» (1896), «У коридорі окружного суду» (срібна медаль Всесвіт. виставки в Парижі, 1900), «Кузня», «Хто?» (усі — 1897), «Уральський робітник», «Арештантки на побаченні» (обидва — 1899), «Останній шлях шпигуна», «Після обшуку», «9 січня», «Робітник», «Студент» (усі — 1905), «Атака заводу робітницями» (1906), «Жіночий портрет» (1916), «За навчання! (Піонерка з книжками)» (1925), «Герой оборони СРСР», «Комсомолка-піонервожата», «Комсомолка-робфаківка» (усі — кін. 1920-х рр.), «Карійська трагедія» (1930).