Касперівці
Визначення і загальна характеристика
КА́СПЕРІВЦІ — село Заліщицького району Тернопільської області. Касперів. сільс. раді підпорядк. с. Лисичники. Знаходиться на р. Серет (впадає в Дністер) та її притоці Тупа, за 12 км від райцентру та залізнич. ст. Заліщики. Площа 4,25 км2. Насел. 1100 осіб (2001), переважно українці. На тер. К. виявлені археол. пам’ятки пізнього палеоліту, трипіл., ґава-голіград., липец., слов’ян., давньорус. культур, пізньофеодал. періоду, скарб рим. монет. Існує низка тверджень щодо походження назви, зокрема: від польс. імені Каспар; від курд. слів «kas» — «яр», «виярок» та «pira» — «міст» (у селі багато ярів і балок). Уперше згадується в писем. джерелах 1469. Геогр. розташування на чумац. шляху сприяло екон. розвитку. 1619 польс. король Сиґізмунд ІІІ надав шляхтичу Я. Лутомірському привілей на заснування у частині К. міста, що мало називатися Лутомірськ. Часті турец.-татар. напади призвели до його занепаду. 1641 Лутомірськ став містечком К., а після 1786 втратив міський статус. Після 1-го поділу Польщі 1772 — у складі Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). У 19 ст. К. належали графам Дуніним-Борковським. Значна кількість жит. брала участь у 1-й світ. війні. Після розпаду Австро-Угорщини — в складі ЗУНР, від 1919 — Польщі, від 1939 — УРСР. До кін. 1930-х рр. діяли осередки т-в «Просвіта», «Січ», «Луг», «Союз українок», «Рідна школа», «Сільс. господар», «Відродження». Від липня 1941 до квітня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. 1963 побл. К. на р. Серет створ. водосховище та введено в дію ГЕС (найпотужніша в Терноп. обл.). У травні 1967 частину села, т. зв. Горидолину, затопила повінь, були людські жертви. У К. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок нар. творчості, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Під охороною у долині р. Серет — заг.-держ. значення ландшафт. Касперівський заказник. Є церкви св. Георгія (17 ст.) і св. Параскевії (1772), руїни римо-катол. каплиці (1910), збереглася вапняк. брила із зображенням св. Онуфрія (18 ст.). Встановлено пам’ятники Т. Шевченку та воїнам-односельцям, які загинули під час 2-ї світової війни, пам’ятні хрести на честь скасування панщини та проголошення незалежності України, насипано символічну могилу борцям за волю України. Серед видат. уродженців — брати кларнетист, засл. арт. РРФСР Іван і композитор, хор. диригент Ярослав Оленчики. У Касперів. заг.-осв. школі навч. д-р мед. н., дир. «Трускавецькурорту» Б. Аксентійчук.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
