Каспрук Степан Дмитрович
КАСПРУ́К Степан Дмитрович (01. 01. 1934, с. Нові Скоморохи Рогатин. пов., нині Галиц. р-ну Івано-Фр. обл. — 18. 05. 2021, Івано-Франківськ) — графік. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2007). Обл. премія ім. Я. Лукавецького (2010). Член НСХУ (1986). Закін. Косів. училище приклад. мистецтва (Івано-Фр. обл., 1963; викл. М. Анденок, М. Варення, О. Соломченко, М. Федірко). Відтоді працював в Івано-Франківську: на худож. комбінаті; 1970–74, 1985–88 — референтом СХУ; засн. і дир. (1992–2009) Музею визв. змагань Прикарп. краю ім. С. Бандери. Голова обл. товариства «Меморіал» (від 2002). На творчій роботі. Учасник обл., всеукр. мистецьких виставок від 1969. Персон. — в Івано-Франківську (1986, 2004–05). Створював переважно пейзажі, портрети, іл. до книг. Осн. техніки — ліногравюра, офорт, акватинта, літографія. Окремі роботи зберігаються в Івано-Фр. худож. і краєзнав. музеях, Шевченків. нац. музеї-заповіднику в Каневі (Черкас. обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Мій край» (1969), «Господар полонини», «Молода сім’я» (обидва — 1970), «Береза Картузька» (1978), «Сполох» (1979), «Т. Шевченко», «С. Крушельницька» (обидва — 1981), «Писанкарка П. Бачинська» (1982), «П. Сагайдачний», «Тарас Бульба» (обидва — 1983), «Чорні ворони, не крячте», «Дві горлиці» (обидва — 2005).
Рекомендована література
- Вівчар Б. Доля, вирізьблена різцем // Галичина. Ів.-Ф., 2004, 15 січ.