Касслер Фердинанд
КА́ССЛЕР Фердинанд (1883, м. Подгуже, нині у межах Кракова, Польща — 1943, Львів) — архітектор. Навч. у Політех. школі у Львові (1902–07). У 1908–11 — один з гол. архітекторів буд. фірми М. Уляма у Львові та автор низки проектів житл. будинків у стилі рац. сецесії (модерну), споруджених нею, зокрема на вул. Глинянська (нині Д. Донцова), № 4 (1909–10, співавтор Р. Фелінський), Сенаторська (нині Я. Стецька), № 6 (1910), Яґеллонська (нині В. Гнатюка), № 20/22 (1910–11, співавтор Р. Фелінський), Зелена, № 20 (1911). У цей період у дусі модерністич. стилізації ренесансу та бароко також спроектував фасад пасажу Феллерів на вул. Карла-Людвіґа (нині проспект Свободи), № 35 (1909, скульптор П. Війтович). 1911 став уповноваженим архітектором у Львові та відкрив власне бюро. У його проектах 1912–14 поєднано форми рац. сецесії зі стилізованими, іноді ґротескно трансформованими, ретроспектив. елементами. Для них характерні мотиви ритміч. еркерів змін. пластич. обрисів, еліптичні або параболічні виступи над вікон. і вхід. прорізами, плин. ліній. рух фасад. площин, високі аттики та вежі. З цих творів найвизначнішим є монум. 7-поверх. прибутк. будинок Й. Шпрехера (перший львів. приват. «хмарочос») на Марій. площі (нині А. Міцкевича), № 8 (1912–21). Серед ін. споруд цього часу у Львові — житл. (прибутк.) кам’яниці на вул. Я. Кохановського (нині К. Левицького), № 11–11а–15 (1912, співавтор В. Шульман), вул. С. Ґловінського (нині Чернігівська), № 2/4, вул. М. Конопницької, № 1, вул. Л. Сапіги (нині С. Бандери), № 24 (усі — 1912–13, скульптор З. Курчинський), вул. Зелена, № 17 (1914), будинок франц. нафт. компанії «Прем’єр» на вул. Стефана Баторія (нині Князя Романа), № 24 (1913–22, співавтор Ю. Цибульський). Брав участь у розробленні містобуд. проектів, зокрема плану забудови особняками тер. колиш. фільварку Красучин (названо пізніше «Новий Львів»; 1910–14, співавтори А. Остен, А. Піллер). Від 1919 будував у стиліз. формах неокласицизму та необароко, 1927 знову перейшов до функціоналізму (застосовував послідовніше, ніж до 1-ї світової війни). Реаліз. проекти міжвоєн. періоду в Львові: євр. сиротинець на площі Стрілецька (нині Данила Галицького), № 4 (1920), вілла віце-президента Львова В. Хаєса на вул. К. Пуласького (нині Паркова), № 1 (перебудова, 1924), «Марійська галерея» (нині торг. пасаж мережі дит. магазинів «Антошка») на Марій. площі, № 5 (1925, реконструйовано 1996), вілла на вул. Гроховська (нині С. Рудницького), № 25; з використанням залізобетон. каркасів — реконструкція броварні Й. Кляйна на Погулянці (обидва — 1927), 2-й «хмарочос» Й. Шпрехера (нині обл. об’єдн. профспілок) на вул. Академічна (нині проспект Т. Шевченка), № 7 (1928–29), ремісн. училище ім. А. Коркіса на вул. Я. Строга (нині Митрополита Ангеловича), № 28а (1928–30), житл. будинки на вул. Я. Кохановського, № 25 (1938), вул. Домагаличів (нині Акад. Павлова), № 6а–6б–6в (1939). Від 1922 — чл. правління львів. Євр. літ.-мист. товариства. Загинув у Янів. концтаборі.