КАСТЕ́Л­ЛІ Вадим Гелі­йович (30. 05. 1957, Київ) — кінорежисер, продюсер, пере­кладач. Син Г. Снєгірьова, чоловік В. Маковій. Член НСКінУ (1995). Закін. факультет романо-герм. філології Київ. університету (1979), Київ. ін­ститут театр. мистецтва (1990; викл. В. Кісін). Працює у Києві: викл. на курсах іноз. мов (1980–86), реж. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка (1990–91), студії «Фест-Земля» (1991–93), пред­ставником компанії «Кодак» в Україні (1994–99), про­грам. дир. «Нового ка­налу» (1998–99). Кер. і продюсер медіа-центру «Роз­май» (від 2000). В ігровому кінемато­графі схильний до жанру комедії ситуацій із мотивами пародії, політ. і соц. сатири. Докум. стрічки К. мають виразну соц. спрямованість. По­ставив к/ф «Посилка для Марґарет Тетчер» (1990; диплом журі «За ґротеск та політ. далеко­глядність» кінофестивалю «Молодість», Київ, 1990), х/ф «Вперед, за скарбами геть­мана!» (1993; 2-й приз журі «Срібні рейки», приз глядац. симпатій на Мкф «Молодь та кіно», м. Аянж, Франція, 1996), д/ф «НАТО: свій чи чужий» (2007), «Театр наркоманів» (2009), «Жінки, яких бʼють» (2010), «Насамперед ми люди» (2011) та ін. Автор ст. «З Льотринґії на “Срібних рейках”» // «KINO-KOЛО», 1997, № 1.