Касьянов Олександр Олександрович
КАСЬЯ́НОВ Олександр Олександрович (Касьянов Александр Александрович; 17(29). 08. 1891, с. Болобоново, нині Нижньогород. обл., РФ — 13. 02. 1982, м. Горький, нині Нижній Новгород, РФ) — російський композитор, педагог, музично-громадський діяч. Професор (1957). Народний артист СРСР (1971). Премія РРФСР ім. М. Глінки. Закін. Петрогр. консерваторію (нині С.-Петербург, 1917; кл. композиції М. Соколова, фортепіано — С. Ляпунова). Від 1918 — у м. Горький: один із засн. Нар. консерваторії (згодом — муз. технікум), де працював викл. (1918–21, 1926–31), дир. (1921–24); зав. муз. частини театру драми ім. М. Горького (1924–49), викл. Консерваторії (від 1951). Голова правління Горьков. відділ. СК РРФСР (1951–60). Про К. знято фільми «Життя моє — музика» (1975), «Композитор Олександр Касьянов» (1977). Його ім’ям названо вулицю в Нижньому Новгороді.
Додаткові відомості
- Основні твори
- опери — «Степан Разін» (1939; 2-а ред. — 1953; 3-я ред. — 1977), «Партизанка» (1941), «Фома Гордєєв» (1946; 2-а ред. — 1966), «На далекій Півночі» (1947), «Єрмак» (1957); для хору — кантата «Валерій Чкалов» (1952), 3 хори а капела на сл. О. Пушкіна (1972); для симф. оркестру — «Увертюра на російські теми» (1943), сюїта «Лісова пісня» за мотивами однойм. драми Лесі Українки (1944); для фортепіано — 7 сонат (1917–71), 24 прелюдії (1968), «Балада» (1970), «Скерцо» (1971); для скрипки, віолончелі та фортепіано — «Тріо на чуваські теми» (1933); обробки нар. пісень; романси; музика до вистав.
Рекомендована література
- Угрюмов Н. А. Касьянов. 1957;
- Елисеев И. А. А. Касьянов. 1973 (обидві — Москва).
Завантажити статтю
Людина 
