КАЛАБУ́ХІН Анатолій Васильович (справжнє ім'я — Калабуха; 21. 06. 1930, Луганськ — 30. 06. 2022, Харків) — диригент, педагог, музично-громадський діяч. Чоловік І. Яценко. Професор (1982). Народний артист України (1991). Закінчив Харківську консерваторію (1953; клас К. Дорошенка), де від­тоді й працював (нині університет мистецтв): від 1978 — завідувач кафедри оперної під­готовки. Водночас 1954–68 — диригент, 1973–78 — головний диригент Харківського театру опери та балету імені М. Лисенка; 1968–73 — головний диригент симфонічного оркестру Харківської філармонії. Під його керівництвом починали оперну карʼєру О. Востряков, Г. Горюшко, В. Дорошенко, В. Журавльов, Г. Калікін, В. Ломакін, Л. Сергієнко, Г. Ципола та ін. На сцені оперного театру та оперної студії Університету в Харкові здійснив по­становки оперних та балетних ви­став, серед яких — «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наталка Полтавка», «Коза-дереза», «Пан Коцький» (обидві — вперше на оперній сцені), «Утоплена», «Тарас Бульба» М. Лисенка, «Катерина» М. Аркаса, «Назар Стодоля» К. Данькевича, «Волзька балада» Г. Жуковського, «Альпійська балада» В. Губаренка, «Дон Жуан», «Весі­л­ля Фіґаро» В.-А. Моцарта, «Севільський цирульник» Дж. Рос­сіні, «Мадам Бат­терфляй» Дж. Пуч­чіні, «Євгеній Онєгін», «Чародійка» П. Чайковського, «Любов до трьох апельсинів» С. Прокофʼєва, «Спартак» А. Хачатуряна, «Весняна казка» В. Нахабіна. Ви­ступав із симфонічними оркестрами Києва, Львова, Дні­пропетровська, Запоріж­жя, Ялти (АР Крим), Тбілісі, Алмати, Єкатеринбурга, Нижнього Новгорода (обидва — РФ) та ін. Гастролював за кордоном. 1989–2009 — голова Харківського від­діле­н­ня Національної всеукраїнської музичної спілки.