Калакути
КАЛАКУ́ТИ — назва українців Холмщини i Підляшшя, які змінили греко-католицьку або православну вiру на римо-католицьку. Виникла у 1870-х рр., коли цар. Росія проводила політику, спрямов. на приєднання Унiат. Церкви до Православної. Очищення церк. обрядів від римо-катол. нашарувань викликало неочікуваний рос. владою опір населення і протест священиків. Щодо «непокірних» рос. війська застосовували колективні каральні заходи: екзекуції, багатогодинне і навіть кількаденне стояння на морозі і дощі, побиття, ув’язнення, заслання до Сибіру. Частину священиків усунули з парафій і вивезли до Росії, деякі з них самі залишили парафії і виїхали до Галичини. Одним із негативних наслідків такої політики рос. уряду стало масове навернення населення Холмщини i Підляшшя до РКЦ. Таких українців називали «К.», тобто «перевертнями». 17 квітня 1905 цар. уряд видав указ про реліг. свободу і толерантне ставлення до ін. релігій. Ним скористалися уніати, які у 1880–90-х рр. на Холмщині та Підляшші змушені були прийняти православ’я. Оскільки указ не давав можливості відновити Уніат. Церкву, частина населення перейшла в католицизм. Також зміна релiгiї на римо-катол. була обов’язковою умовою при змішаних шлюбах мiж українцями i поляками. Активiзацiя цього процесу мала місце під час евакуації українців до Росії у роки 1-ї свiт. війни, а також у 1930–40-х рр. Поступово навернені в РКЦ українці почали втрачати автохтонну нац. ідентичність і за окатоличенням наступала полонізація.