Калачов Петро Христофорович
Визначення і загальна характеристика
КАЛАЧО́В Петро Христофорович (28. 06(10. 07). 1868, м. Тюмень, Росія — 26. 03. 1946, Софія) — лікар-терапевт. Доктор медицини (1910), професор (1918). Учасник рос.-япон. війни 1904–05. Навч. у Казан. університеті (Росія, 1894–97), закін. Моск. університет (1899). Працював земським лікарем у Бессараб. губ., від 1902 очолював лікарню у с. Волонтирівка (Аккерман. пов., нині Молдова). Від 1904 — у Новорос. університеті в Одесі (з перервою): від 1912 — приват-доцент кафедри терапевт. факультет. клініки. Від 1913 — ст. лікар губерн. земської лікарні в м. Псков; від 1918 — професор кафедри спец. патології і терапії Воронез. університету (обидва — Росія). 1920 переїхав до Стамбула, згодом — до Софії, де працював лікарем.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О лечении белокровия X-лучами // Рус. врач. 1906. № 41, 42 (співавтор); Влияние дубильно-кислого орексина на работу желудочных желез собак. Способ Heidenhain–И. П. Павлова. Предварительное сообщение // Там само. 1908. № 38; Материалы к изучению влияния некоторых лекарственных средств на работу желудочных желез. О., 1909; К вопросу о влиянии препарата Ehrlich’a «606» на сердце. Экспериментальные исследования // Тр. факультет. терапевт. клиники проф. С. Левашова при Новорос. університете. О., 1911. Т. 3; Внутрибронхиальное лечение бронхиальной астмы // Рус. врач. 1914. № 32 (співавтор).
- Державний архів
- Центр. истор. арх. Москвы. Ф. 418, оп. 311, д. 391; Держ. арх. Одес. обл. Ф. 45, оп. 4, спр. 1316.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
