КАЛА́ШНИК Володимир Семенович (03. 07. 1936, с. Верх­ня Мануйлівка Козельщинського р-ну, нині Полтавської обл. — 06. 01. 2022, Харків) — мово­знавець, поет. Доктор філологічних наук (1992), професор (1994), дійсний член УВАН (США, 2006). Закінчив Харківський університет (1958). Учителював; від 1967 — у Харківському університеті: від 1986 — завідувач кафедри української мови. Наукові дослідже­н­ня: українська фразеологія, стилістика й культура мовле­н­ня. Автор на­вчального посібника «Особливості слово­вжива­н­ня в поетичній мові» (Х., 1985), спів­автор «Само­учителя украинского языка» (К., 1989; 1990; 1993) та «Рус­ско-украинского разговорника» (К., 1992); спів­укладач «Українсько-російського словника наголосів» (Х., 1997), «Словника фразеологічних антонімів української мови» (К., 2001), словника «Українсько-російські синтаксичні паралелі: Труднощі пере­кладу» (Х., 2003), «Тлумачного словника української мови» (Х., 2005), «Російсько-українського словника радіотехніки, радіо­електроніки і радіофізики» (К., 2006). Автор низки статей в енциклопедії «Українська мова» (К., 2000; 2004; 2007). Видав поетичні збірки «Осін­ній дивоцвіт» (Лг., 2000), «Бентежне надвечірʼя» (2004), «Біла зоря» (2006), «Незгасимі світи» (2010; усі — Харків).