Каледін Олексій Максимович

КАЛЕ́ДІН Олексій Максимович (12(24). 10. 1861, х. Каледіна станиці Усть-Хоперська, нині Волгогр. обл., РФ — 29. 01(11. 02). 1918, м. Новочеркаськ, нині Ростов. обл., РФ) — військовий і політичний діяч. Закін. Михайлів. артилер. училище (1882), Микол. академію Ген­штабу (1889). Під час 1-ї світової війни — командувач 8-ї армії Пд.-Зх. фронту, яка від­значилася у ході Брусилов. прориву 1916, генерал від кавалерії (1916). Після Лютн. революції 1917 ви­ступив проти «демократизації армії». На­прикінці травня 1917 звільнений з посади командувача і при­знач. чл. Військ. ради, у червні того ж року в Новочеркаську на Великому військ. крузі обраний отаманом Війська Донського й очолив Донський військ. уряд. Після більшов. пере­вороту 1917 не ви­знав Раднаркому, за­провадив воєн. стан і пере­брав на себе владу в Обл. Війська Донського. Голова Пн.-Сх. союзу козачих військ, горців Кавказу та вільних народів степів, створ. з метою врятувати Дон і Пн. Кавказ від більшовизму. Прихильно ставився до союзу Дону й України. Під­тримував контакти з УНР, домовився про взаєм. пропуск військ. частин, що поверталися з фронтів. Від­дав наказ козачим частинам надавати допомогу українського народу в боротьбі з більшовиками. Погодився на пропозицію Ген. секретаріату УЦР щодо утворе­н­ня заг.-рос. федератив. уряду. Разом із генералами Л. Корніловим та М. Алексєєвим у грудні 1917 став чл. керів. органу антибільшов. заг.-рос. уряду — Донської громад. ради. Після поразки від більшовиків від­дав наказ військам залишити Дон і покінчив життя самогубством.

Завантажити статтю