Калина Зоя Мануїлівна

КАЛИ́НА Зоя Мануїлівна (21. 12. 1908, Київ — 06. 04. 1990, там само) — музикознавець, педагог. Член СКУ. Лауреатка Всесоюз. конкурсу фольклористів (Москва, 1946). Навч. у Г. Нейгауза (1918–22). Закін. Київську консерваторію (1940) та вечірню консерваторію при ній (1935; кл. вокалу В. Каріна). Від 1936 — викладач муз. школи, згодом вечір. консерваторії; від 1940 — лекторка і муз. ред. філармонії (усі — Київ). Від 1945 — в ІМФЕ АН УРСР (Київ): 1947–49 — завідувач відділу муз. фольклору. 1949–64 виступала у муз. лекторіях. 1964–76 — викладач Київ. дит. муз. школи № 27. Від 1976 — на творчій роботі. Записувала нар. пісні Київщини, Донбасу, Закарпаття (зокрема уклала зб. «100 песен Закарпатья»). Авторка ст. «Советская украинская народная песня» («Сов. музыка», 1947, № 4).

Завантажити статтю