Калинич Іван Андрійович
КАЛИ́НИЧ Іван Андрійович (04. 02. 1924, с. Кошелеве, нині Хуст. р-ну Закарп. обл. — 10. 06. 2004, м. Хуст) — живописець, графік, письменник. Заслужений майстер народної творчості України (1993). Лауреат Всесоюз. фестивалю нар. творчості (Москва, 1987). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Ужгород. університет (1952). Відвідував ізостудію при Будинку культури у Хусті (кін. 1950-х рр.). Директор шкіл Хуст. р-ну (1947–81). Співзасн. і дир. (від 1984) об’єдн. самодіял. художників «Митець Верховини» (Хуст). Брав участь в обл., всеукр., всесоюз., зарубіж. мист. виставках від 1964. Персон. — у Хусті (1979, 1984, 1989), Ужгороді (1979–80). Додаючи до реаліст. бачення натури фантастичне, створював пейзажі, натюрморти, портрети. Писав українською мовою та по-русинськи. На вірші К. створ. понад 30 пісень. У поезіях порушував морал.-побут. і суспільно-політ. проблеми. Видав кн. «Хустська школа-інтернат» (1963; співавтор І. Магула), зб. віршів «Смієся Верховина» (1996), «Поетичні іскринки» та «Верховинські вечурниці» (обидві — 2000; усі — Хуст).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Весняні розливи» (1964), «Останній сніг» (1974), «Маки» (1978), «Зима в Липівці» (1981), «Морозний день» (1983), «Край села», «Верховинський мотив», «Натюрморт з абрикосами» (усі — 1994); графіка — «У лісі» (1971), «Кримський мотив» (1982).
Рекомендована література
- Уральський Л. Як спів трембіти в ріднім краї // Барви гірського краю. Уж., 1994;
- Данилець Ю. Пам’яті Івана Калинича // Русин. 2008. № 3–4(13–14).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
