КАЛИТА́ — селище міського типу Броварського ра­йону Київської області. Селищ. раді під­порядк. с. Опанасів. Знаходиться за 54 км від обл. центру, за 32 км від райцентру, за 4 км від автомагістралі Київ–С.-Петербург та за 12 км від залізнич. ст. Заворичі. Площа 3,86 км2. Насел. 4979 осіб (2001, складає 91,4 % до 1989), пере­важно українці, проживають також росіяни, білоруси та євреї. Вперше згадується у польс. люстрації 1628. За нар. пере­казами, засн. села був легендар. Калита. Калитян. землі спочатку належали власнику Остер. замку Рожиновському, згодом — київ. судді Я. Аксаку. Певний час частина дворів і земель пере­бувала у власності Троїц. монастиря Києво-Печер. лаври. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після Зборів. угоди 1649 — маєтність батька писаря Війська Запорозького (згодом — геть­мана) І. Виговського. На той час К. входила до Завориц. сотні, згодом — до Козелец. сотні. Від 1654 — у межах кордонів Рос. імперії. 1782–97 та від 1803 — у складі Остер. пов. (1782–97 — Київ. намісництва, від 1802 — Черніг. губ.). 1797–1802 входила до Малорос. губ. У 19 ст. більша частина К. належала дворян. роду Александровичів, а також Соболевським і Миколайчикам. У пореформен. час тут збудовано винокур. завод. 1870 від­крито земську школу. Оскільки К. роз­таш. на під­вищен­ні, зручному для побудови вітряків, у ній здавна було роз­винуте мірошництво. Молоти зерно сюди при­їжджали з усіх сусід. поселень. На поч. 20 ст. у К. діяло 62 вітряки. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Калитяни потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 55 осіб). У К. ре­пресовано 16 осіб. Від вересня 1941 до жовтня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. У боях за визволе­н­ня К. загинуло 30 рад. воїнів (поховані у брат. могилі в центрі), на фронтах 2-ї світової війни — 265 жит. 1960 під час осушува­н­ня боліт зникла р. Калита. Від 1973 — смт. 1970 у К. мешкало бл. 2 тис., 1979 — 5,1 тис., 1999 — 4,6 тис. осіб. Гол. під­приємства: агрокомбінат «Калита», Калитян. екс­перим. завод комбікормів і преміксів. У К. — заг.-осв. школа; поліклінічне від­діл.; Будинок культури, 2 б-ки; ДЮСШ; від­діл. 2-х банків. Діє реліг. громада УПЦ МП. Встановлено памʼятник і меморіал воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — історик, фольклорист, поет, громад. діяч 19 ст. М. Александрович; Герой Радянського Союзу І. Самодєєв. У К. мешкав поет А. Луценко.