Калита Леонід Іларіонович
КАЛИТА́ Леонід Іларіонович (24. 03. 1942, с-ще Верхівцеве, нині місто Верхньодніпров. р-ну Дніпроп. обл.) — живописець. Член НСХУ (1994). Закін. Ленінгр. художнє училище (нині С.-Петербург, 1970; викл. В. Матвєєв, С. Стеблянський). Працював у Дніпроп. філії Худож. фонду України (1971–77, 1982–91); у Німеччині (1978–81). На творчій роботі. Учасник вітчизн. і закордон. мистецьких виставок від 1971. Персон. — у Дніпропетровську (1994). Станк. живописні полотна К. переважно абстракт. характеру, побудовані на контраст. зіставленнях насичених кольор. плям та об’ємно-просторових форм. У напівабстракт. пейзажах досягає кольор. експресії. Створює ікони, розписує православні храми у Дніпроп., Донец. і Полтав. обл., а також у Молдові. Окремі роботи зберігаються у Дніпроп. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Простір» (1993), «Місячна засмага» (1994), «Руйнація» (2007), «Гірська річка», «Тепла імпровізація» (обидва — 2008); розписи храмів — на честь Ікони Божої Матері «Живоносне джерело» (2002, с. Катеринопіль Криничан. р-ну), Свято-Успенського (2006, смт Межова; обидва — Дніпроп. обл.), Покрови Богородиці (Дніпропетровськ, 2008); ікони — «Богоматір» (храм Олександра Невського у м. Ртищево Саратов. обл., РФ, 2009), «Святитель Іоасаф Білгородський із житієм» (2011).
Рекомендована література
- Чумацький шлях: Каталог. К., 1994;
- Художники Дніпропетровщини: Альбом. Дн., 2004.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
