Калуга Ганна Максимівна

КАЛУ́ГА Ганна Максимівна (14. 12. 1924, м. Лубни, нині Полтав. обл. — 20. 04. 2011, там само) — майстриня художньої кераміки. Закін. Київ. училище приклад. мистецтва (1948; викл. М. Прахов). Працювала 1949–2004 — на Київ. екс­перим. керам.-худож. заводі: 1975–80, 1987–93 — гол. художником. У виробництво впроваджено: статуетки «Гуцульський танець» (1956), «Узбечка» (1957), «Солоха» (1959), «Баба Параска», «Баба Палажка» (обидві — 1960), «Ґандзя» (1962, форма О. Рапай), «Там дівчина воду брала» (1964), «Аркан», «Майська ніч» (обидві — 1969), «Левко і Оксана» (1970, форма О. Жникруп), «Намисто» (1971, форма В. Щербини) і кухоль «Богатир» (1969, форма Я. Козлової). Створювала та оздоблювала петриків. роз­писом декор. вази («М. Ломоносов», 1957; «Жовтень», 1971; «Букет», 1972; «Братерство», 1979; «1500-річчя Києва», 1982, форма трьох ваз Я. Козлової; «Калина», 1978, роз­пис К. Нікітаєвої; «Ювілейна», 1980, із Г. Павленко-Черниченко; «325-річчя воз­зʼ­єд­на­н­ня України та Росії», 1989; із порт­ретами В. Леніна, Л. Брежнєва та ін.), фарфор. медаль­йон із порт­ретом Ф. Кастро. Творчість К. від­значається зверне­н­ням до нар. традицій, вдалим композиц. по­єд­на­н­ням порт­рет. зображень із квітк. роз­писом. Окремі вироби зберігаються у НМУНДМ, Яготин. істор. музеї (Київ. обл.).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю