Кальміус-Торецька западина

КА́ЛЬМІУС-ТО́РЕЦЬКА ЗАПА́ДИНА — геологічна структура на Південному Сході України, північно-західна частина Донецького прогину. Займає перехідне положення між складчастим Донбасом і Дніпров.-Донец. западиною, на зх. замиканні складчастого Донбасу. Для Кальміус-Торец. котловини характерні уповільнені неотектон. підняття. К.-Т. з. відповідає Кальміус-Торец. улоговині, яка на Зх. переходить в пологе крило гол. синклінорію Донбасу. В межах пд.-сх. крила Кальміус-Торец. улоговини виділяють такі великі складчасті структури, як Ясинов.-Жданів. флексура та Макіїв.-Ряснян. мульда. Залягання світ переважно похиле до 20–30°. У межах Кальміус-Торец. улоговини, що в рельєфі є височиною, поверхня герцин. складчастої основи у сх. і пд. частинах піднята й виражена в сучас. рельєфі. До осьової частини улоговини та до її пн.-зх. простягання вона занурена на кілька сотень метрів. До пізнього міоцену (серед. сармату) Кальміус-Торец. улоговина розвивалася як єдина малорозчленована поверхня з заг. нахилом на Зх. у бік берег. ліній морів. За геоморфол. районуванням України Кальміус-Торец. улоговина відповідає Кальміус-Торец. підвищеній рівнині, що займає крайове положення у пн.-зх. частині Донец. височини. Межа з Бахмут. височиною збігається з долинами Кривого та Сухого Торців. Зх. межа у рельєфі позначена ізогіпсою 175(180) м, яка фіксує уступ міоценової акумулятив. (переважно алювіал.) поверхні до морської цього ж віку. Пд. і сх. межі збігаються зі смугою меридіонал. підняття по лінії Лисичанськ–Донецьк. За особливістю формування Кальміус-Торец. підвищена рівнина є переважно інверсійною, за морфологією — рівниною ізометрич. типу при піднятих монокліналях і синклінал. прогинах. У будові Кальміус-Торец. улоговини бере участь складний комплекс відкладень (карбону, перми, тріасу, юри, крейди, палеогену, четвертин. періоду). У долинах річок, балках і ярах ці відкладення виходять на денну поверхню. На вододілах вони покриті лесом і лесоподіб. суглинками. Покривні відклади представлені суглинками і глинами (10–15 м), а також неоген. супісками та пісками. Відкладення представлені строкатокам’яними глинами, алевритами, пісковиками з прошарками вапняків, в яких трапляються залишки фауни форамініфер, брахіопод, рідше коралів і мор. їжаків. У Кальміус-Торец. улоговині зберігся повний розріз кам’яновугіл. відкладів, представлений карбонат. та різного складу териген. формаціями. Коефіцієнт густини річк. мережі з урахуванням річок завдовжки 10 км складає 0,12 км/км² (бас. Кривого та Сухого Торців). Вугілля ранньокам’яновугіл. епохи характеризується низьким ступенем метаморфізму та підвищеним вмістом легкоплав. речовини. Воно може використовуватися для отримання високоякіс. коксу. Вугленосні світи в межах улоговини залягають з падінням на Пн. Сх. під кутами до 10°. У межах Кальміус-Торец. улоговини — геол. пам’ятка природи заг.-держ. значення Клебань-Бицьке відслонення.

Літ.: Физико-географическое районирование Украинской ССР. К., 1968; Коротенко Н. Е., Щирица А. С., Каневский А. Я. Геологические памятники Украины: Справоч.-путеводитель. 2-е изд. К., 1987; Рослый И. М., Кошик Ю. А., Палиенко Э. Т. и др. Геоморфология Украинской ССР: Учеб. пособ. К., 1990; Вахрушев Б. О., Ковальчук І. П., Комлев О. О., Кравчук Я. С., Палієнко Е. Т., Рудько Г. І., Стецюк В. В. Рельєф України: Навч. посіб. К., 2010.

Л. І. Зеленська