Кальміус-Торецька западина

КА́ЛЬМІУС-ТО́РЕЦЬКА ЗАПА́ДИНА — геологічна структура на Пів­ден­ному Сході України, пів­нічно-західна частина Донецького прогину. За­ймає пере­хідне положе­н­ня між складчастим Донбасом і Дні­пров.-Донец. западиною, на зх. замикан­ні складчастого Донбасу. Для Кальміус-Торец. котловини характерні уповільнені неотектон. під­ня­т­тя. К.-Т. з. від­повід­ає Кальміус-Торец. улоговині, яка на Зх. пере­ходить в пологе крило гол. синклінорію Донбасу. В межах пд.-сх. крила Кальміус-Торец. улоговини виділяють такі великі складчасті структури, як Ясинов.-Жданів. флексура та Макіїв.-Ряснян. мульда. Заляга­н­ня світ пере­важно похиле до 20–30°. У межах Кальміус-Торец. улоговини, що в рельєфі є височиною, поверх­ня герцин. складчастої основи у сх. і пд. частинах під­нята й виражена в сучас. рельєфі. До осьової частини улоговини та до її пн.-зх. про­стяга­н­ня вона занурена на кілька сотень метрів. До пізнього міоцену (серед. сармату) Кальміус-Торец. улоговина роз­вивалася як єдина малорозчленована поверх­ня з заг. нахилом на Зх. у бік берег. ліній морів. За геоморфол. ра­йонува­н­ням України Кальміус-Торец. улоговина від­повід­ає Кальміус-Торец. під­вищеній рівнині, що за­ймає кра­йове положе­н­ня у пн.-зх. частині Донец. височини. Межа з Бахмут. височиною збігається з долинами Кривого та Сухого Торців. Зх. межа у рельєфі по­значена ізогіпсою 175(180) м, яка фіксує уступ міоценової акумулятив. (пере­важно алювіал.) поверх­ні до морської цього ж віку. Пд. і сх. межі збігаються зі смугою меридіонал. під­ня­т­тя по лінії Лисичанськ–Донецьк. За особливістю формува­н­ня Кальміус-Торец. під­вищена рівнина є пере­важно інверсійною, за морфологією — рівниною ізометрич. типу при під­нятих монокліналях і синклінал. прогинах. У будові Кальміус-Торец. улоговини бере участь складний комплекс від­кладень (карбону, перми, тріасу, юри, крейди, палеогену, четвертин. періоду). У долинах річок, балках і ярах ці від­кладе­н­ня виходять на денну поверх­ню. На вододілах вони покриті лесом і лесоподіб. су­глинками. Покривні від­клади пред­ставлені су­глинками і глинами (10–15 м), а також неоген. супісками та пісками. Від­кладе­н­ня пред­ставлені строкатокамʼяними глинами, алевритами, пісковиками з прошарками вапняків, в яких трапляються залишки фауни форамініфер, брахіопод, рідше коралів і мор. їжаків. У Кальміус-Торец. улоговині зберігся повний роз­різ камʼяновугіл. від­кладів, пред­ставлений карбонат. та різного складу териген. формаціями. Коефіцієнт густини річк. мережі з урахува­н­ням річок завдовжки 10 км складає 0,12 км/км² (бас. Кривого та Сухого Торців). Вугі­л­ля ран­ньокамʼяновугіл. епохи характеризується низьким ступенем метаморфізму та під­вищеним вмістом легкоплав. речовини. Воно може використовуватися для отрима­н­ня високо­якіс. коксу. Вугленосні світи в межах улоговини залягають з паді­н­ням на Пн. Сх. під кутами до 10°. У межах Кальміус-Торец. улоговини — геол. памʼятка природи заг.-держ. значе­н­ня Клебань-Бицьке від­слоне­н­ня.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю