КАЛЬМУ́ЧИН Антін Михайлович (12. 06. 1921, с. Цінева, нині Рожнятів. р-ну Івано-Фр. обл. — 28. 09. 1987, Черкаси) — педагог. Батько Т. Кальмучин-Дранчук. У під­літк. віці емігрував до Німеч­чини. Брав участь в укр. геть­ман. русі, 1943 особисто зу­стрічався з геть­маном П. Скоропадським. Спів­організатор просвітян. аматор. драм. гуртка, який інсценізував пʼєси Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки. 1945 у Праз. університеті здобув ступ. д-ра філософії за дослідж. «Естетичні судже­н­ня Уільяма Шек­спіра та філософське значе­н­ня його творчості», водночас навч. в Укр. тех.-госп. ін­ституті у Подєбрадах (Чехословач­чина). Працював журналістом і пере­кладачем. 1947 депортований до СРСР. Закін. Львівський університет (1953). Від­тоді — на викладац. роботі у навч. закладах Станіслава (нині Івано-Франківськ), Дрогобича (Львів. обл.), Черкас. Першим пере­клав українською мовою осн. епістолярну спадщину Ф. Петрарки. Досліджував фольклор англомов. країн, творчість В. Шек­спіра, пере­клади на різні мови поезій Т. Шевченка.