Кальмучин Антін Михайлович
КАЛЬМУ́ЧИН Антін Михайлович (12. 06. 1921, с. Цінева, нині Рожнятів. р-ну Івано-Фр. обл. — 28. 09. 1987, Черкаси) — педагог. Батько Т. Кальмучин-Дранчук. У підлітк. віці емігрував до Німеччини. Брав участь в укр. гетьман. русі, 1943 особисто зустрічався з гетьманом П. Скоропадським. Співорганізатор просвітян. аматор. драм. гуртка, який інсценізував п’єси Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки. 1945 у Праз. університеті здобув ступ. д-ра філософії за дослідж. «Естетичні судження Уільяма Шекспіра та філософське значення його творчості», водночас навч. в Укр. тех.-госп. інституті у Подєбрадах (Чехословаччина). Працював журналістом і перекладачем. 1947 депортований до СРСР. Закін. Львівський університет (1953). Відтоді — на викладац. роботі у навч. закладах Станіслава (нині Івано-Франківськ), Дрогобича (Львів. обл.), Черкас. Першим переклав українською мовою осн. епістолярну спадщину Ф. Петрарки. Досліджував фольклор англомов. країн, творчість В. Шекспіра, переклади на різні мови поезій Т. Шевченка.