Калюжна Ольга Георгіївна
КАЛЮ́ЖНА Ольга Георгіївна (13. 06. 1949, Одеса) — майстриня художньої кераміки. Дружина А. Калюжного. Член СХ РФ (1980). 1-а премія 3-го Владивостоц. бієнале візуал. мистецтв (РФ, 2003). Закін. Одес. художнє училище (1971; викл. Д. Єгоров). Відтоді працювала у м. Владивосток: на фарфор. заводі; від 1977 — на творчій роботі, виконувала замовлення Худож. фонду РФ. Від 2005 — зав. лаб. каф. проектування архіт. середовища та інтер’єру Далекосхід. федерал. університету. Учасниця міських, зонал., всесоюз., зарубіж. худож. виставок від 1973. Персон. — у містах Айдзувакамацу (Японія, 1999), Владивосток (2000–01). Для творчості К. характерні гармонійна єдність форми, композиції, орнаменту, що перетворює просте й звичайне в одухотворене та вишукане. У її доробку знайшли відображення укр. мотиви. Використовує глину, порцеляну, шамот. Окремі роботи зберігаються у Всерос. музеї декор.-ужитк. та нар. мистецтва (Москва), Іркут. і Далекосхід. (Хабаровськ) ХМ, Примор. картин. галереї та об’єднаному музеї (обидва — Владивосток), Музеї образотвор. мистецтв (м. Комсомольськ-на-Амурі; усі — РФ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- оформлення Інститутів географії та автоматики Далекосхід. відділ. РАН (1980-і рр.; бл. 1 тис. розеток та кахлів), підзем. переходів (1985), кафе «Нептун», магазину «Океан», арки на честь цесаревича Миколи (2003; усі — співавт., Владивосток); композиції — «Синій птах» (1986), «Фіґаро» (1987), «Кокетка» (1990), «Аполлон та грації» (1991), «Східні мотиви» (1998), «Сфінкс», «Різдвяний подарунок», «Материнство» (усі — 1999), «Зимові ігри» (2000), «Ікар», «Свято», «Спогад про Україну», «Автопортрет» (усі — 2001), «Адам та Єва» (2002), «Біле місто» (2004), «Старий чайник», «Дитинство золоте» (обидва — 2009); статуетка «Берегиня» (2007, гол. приз 4-го Далекосхід. фестивалю укр. культури).
Рекомендована література
- Калюжная Ольга Георгиевна // Изобразит. искусство РФ. Дальний Восток. Москва, 2012.