Каляка Микола Михайлович
КАЛЯ́КА Микола Михайлович (19. 12. 1929, Херсон — 01. 07. 2021, там само) — прозаїк, краєзнавець. Член НСПУ (2002). Обл. літ. премія ім. М. Куліша (2008). Закін. Херсон. судномех. технікум (1981). Працював за фахом у Херсоні. Очолює літ. клуб «Елінг» (від 2005) та видає однойм. альманах (від 2002). Писав рос. та укр. мовами. Дебютував 1958 віршем «Письма солдата» у г. «Судостроитель». У творчості звертався до різноманіт. тем, зокрема 2-ї світової війни, сталін. репресій, шкільної, сатир., дит., екологічної. Упорядник словників-довідників «Шевченко і Херсонщина» (1997; 1999), «Великі слова — Велика сила: Крилаті слова Т. Г. Шевченка» (1999), «Літературна лоція Херсонщини (ХІІ — початок ХХІ ст.)» (2009; усі — Херсон).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Херсон не забуде: Оповідання. 1993; Одеська площа: Оповідання і п’єси. 1995; Моє перше кохання: Оповідання. 1996; Звідки береться туман?: Смішні оповідки. 1997; Без тебе мені бракувало б повітря: Зб. тв. 1998; Портрет на замовлення: Повість. 2000; Рукопис знайдено в каюті Ушакова: Зб. тв. 2007 (усі — Херсон).
Рекомендована література
- Немченко І. Шевченкіана Миколи Каляки // Шевченкова офіра: Ст. та дослідж. К.; Хн., 2008;
- Його ж. Літературно-краєзнавчі еверести Миколи Каляки // Вісн. Таврій. фундації (ОВУД). Вип. 6. К.; Хн., 2009.
Завантажити статтю
Людина 
