Каменєв Сергій Сергійович

КА́МЕНЄВ Сергій Сергі­йович (04(16). 04. 1881, Київ — 25. 08. 1936, Москва) — військовик. Командарм 1-го рангу (1935). Закін. Київ. кадет. корпус (1898), Олександрів. військ. училище (1900), Микол. академію Ген­штабу в С.-Петербурзі (1907). Від 1900 служив у 165-му Луцькому піхот. полку, водночас 1907–09 — позаштат. викл. тактики і топо­графії Київ. військ. училища; від 1909 — на команд. посадах в Іркут. і Вілен. військ. округах; під час 1-ї світової війни — нач. оператив. від­ділу штабу 1-ї армії, полковник (від 1915). Після Лютн. революції 1917 обраний командиром 30-го Полтав. піхот. полку, від листопада 1917 — нач­штабу 15-го армій. корпусу. В квітні 1918 вступив у Червону армію, за під­тримки Л. Троцького при­знач. командувачем Сх. фронту. 1919–24 — головнокомандувач ЗС РСФРР. 1920 роз­робив план на­ступу на Польщу, однак не зумів його реалізувати через недооцінку су­противника та протидію командува­н­ня Пд.-Зх. фронту — О. Єгорова і Й. Сталіна. Брав участь у придушен­ні антибільшов. пов­стань. Від­значений багатьма нагородами. 1927–34 — за­ступник наркома з військ. і мор. справ, від 1934 — нач. упр. ППО Червоної армії. Написав перед­мову до 2-го тому колектив. праці «Граж­данская война 1918–21 гг.» (1928), спогади «Ленин вел нас к победе: Записки о Граж­данской войне и воен­ном строительстве» (т. 1–2, 1963), «Воспоминания о Владимире Ильиче Ленине» (1972; усі — Москва). Помер від серц. нападу. Прах К. роз­міщений у Кремлів. стіні на Красній площі. У 1937 посмертно звинувачений у причетності до військ.-фашист. змови. Реабіліт. 1956.

Завантажити статтю