Кримський Анатолій Анатолійович

КРИ́МСЬКИЙ Анатолій Анатолійович (07. 08. 1938, с. Триліси Олександрів. р-ну, нині Кіровогр. обл.) — письменник. Батько І. Кримської. Член НСПУ (1997). Закін. Харків. мед. інститут (1969). Відтоді працював лікарем швидкої допомоги в Харкові, від 1971 — у Кіровограді; від 1972 — гол. лікар мед. амбулаторії у Трилісах. Автор худож.-докум. повістей: про репресов. письменника Андрія Кримського «Реабілітований посмертно» (у зб. «Недогризки душ: Поезії, проза, драми», 2000), про лікаря В. Шаповала «Не всі рани гояться» (2002; обидві — Кіровоград). У поезіях К. контрастують пісен. ліризм із ґротеском і сарказмом. Окремі вірші К. поклали на музику композитори К. Шутенко, П. Лойтра.

Тв.: Перша краплина: Вірші. Х., 1976; Погляд крізь відстань: Вірші. Кр., 1993; Вічний водограй: Вірші. Кр., 1993; Поет на груші: Літ. пародії. Кр., 1995 (співавт.); Край моїх надій: Вірші. Кр., 2003.

Літ.: Повелько К. Щоб сходили рясніш надії // Кіровогр. правда. 1993, 11 трав.; Бондар В. Анатолій Кримський: «Щоб колись, хтось десь згадав просто піснею, просто віршем...» // Веч. газ. Кр., 1998, 9 жовт.

В. В. Бондар

Основні твори

Перша краплина: Вірші. Х., 1976; Погляд крізь відстань: Вірші. Кр., 1993; Вічний водограй: Вірші. Кр., 1993; Поет на груші: Літ. пародії. Кр., 1995 (співавт.); Край моїх надій: Вірші. Кр., 2003.

Рекомендована література

Повелько К. Щоб сходили рясніш надії // Кіровогр. правда. 1993, 11 трав.;
Бондар В. Анатолій Кримський: «Щоб колись, хтось десь згадав просто піснею, просто віршем...» // Веч. газ. Кр., 1998, 9 жовт.