Камілар Еусебіу

КАМІЛА́Р Еусебіу (Camilar Eusebiu; 07. 10. 1910, с. Удешті, нині Сучав. пов., Румунія — 27. 08. 1965, Бухарест) — румунський письменник і перекладач. Член-кореспондент Румун. АН (1948). Закін. школу в м. Сучава. Друкувався від 1929. У зб. віршів «Chemarea cumpenelor» («Поклик вододілів») і «Nocturne» («Ноктюрни»; обидві — Бухарест, 1937) звучать протест проти соц. несправедливості й заклик до боротьби за свободу. Тяжке життя румун. селян, їхні волелюбні устремління відобразив у романах «Cordun» («Кордун», 1942; укр. перекл. С. Яремського — 1957; обидва — Бухарест), «Prăpădul Slobodei» («Загибель свободи», Ясси, 1943), «Turmele» («Отари», 1946), «Valea hoţilor» («Яр злодіїв», 1948) та зб. оповідань «Avizuha» («Авізуха», 1945; усі — Бухарест). Роман «Negura» («Імла», Бухарест, 1949–50, т. 1–2) — про події 2-ї світової війни. Повоєн. селу присвяч. роман «Temelia» («Фундамент», Бухарест, 1951). Перекладав із давньоіндій., китай., лат. та рос. (окремі твори О. Пушкіна, М. Гоголя, О. Толстого, М. Горького) літ-р. У кн. «Povestiri eroice» («Героїчні оповідання», 1965) і зб. дорож. заміток «Farmecul depărtărilor» («Чарівність далечі», 1966; обидві — Бухарест) відобразив дружні взаємини між румун. та укр. народами. 1961 побував у Києві як учасник ювіл. 10-ї наук. Шевченків. конф., на якій виступив із промовою. Автор статей про І. Франка («Cântăreţul făcliilor libere» — «Співець вільних вогнів», 1956) та Т. Шевченка («Fiul sclavului» — «Син раба»; «Focul invincibil» — «Незгасний вогонь»; обидві — 1961). У с. Удешті відкрито Мемор. будинок К.

Завантажити статтю