Камінка Еммануїл Ісакович
КАМІ́НКА Еммануїл Ісакович (28. 04(11. 05). 1902, Харків — 04. 06. 1972, Таллінн, похов. у Москві) — актор, майстер художнього слова. Заслужений артист РРФСР (1948). Навч. у Харкові в студії М. Синельникова при Рос. театрі драми, де водночас працював (1920–25). Актор Моск. театру «Комедія» (1925–30). Виступав від 1930 одноосібно як виконавець естрад. мініатюр, фейлетонів і гуморист. оповідань А. Чехова, М. Салтикова-Щедріна, Л. Толстого, О. Буніна, О. Купріна, Шолом-Алейхема, М. Твена, Ґі де Мопассана, О. Генрі, С. Цвайґа, а також творів І. Ільфа та Є. Петрова, В. Ардова, Б. Ласкіна, Л. Ленча. Віртуозно володів мистецтвом оповідача, підкоряв слухачів життєрадісністю, експресією мовлення, подекуди драматизмом виконання.
Рекомендована література
- Барулина Л. Эммануил Каминка. 1959;
- Поюровский Б. Эммануил Каминка // Мастера худож. слова. 1983 (обидва — Москва).